Інтерференція української мови у відтворенні минулого часу іспанською

Дорошенко, О. (2025). Інтерференція української мови у відтворенні минулого часу іспанською. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (2 (38)), 51-59. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2025.38.07

Вступ. У статті вивчаються особливості підготовки майбутніх фахівців з перекладу з огляду на процеси негатив-ної та позитивної лінгвістичної трансференції. Метою розвідки є аналіз помилок українських студентів перекладознавчого відділення та виявлення труднощів перекладу, що викликані впливом рідної мови на процес засвоєння іспанської, а саме, дослідження випадків інтерференції на основі письмових перекладів, виконаних учнями. Актуальність дослідження зумовлена тим, що тема минулого часу іспанської мови є однією з найсуперечливіших для українських студентів, тому існує необхідність пошуку нових підходів у методиці викладання іспанської мови. У розвідці розглянуто систему дієслівних форм минулого часу в іспанській і українській мовах, які виявляють суттєву асиметрію як на лексико-морфологічному рівні, так і концептуальному. Результати розвідки можуть допомогти викладачам у поліпшенні методики викладання іспанської мови як іноземної, а також слугувати допоміжним матеріалом студентам у їхній самостійній роботі.
Методи. Для огляду означеної проблеми використано такі методи: експеримент, індукція, узагальнення, описовий метод, контрастивний або зіставний, а також методи лінгвістичного та контекстуально-інтерпретаційного аналізу.
Результати. На основі письмових робіт студентів проведено аналіз помилок і виявлено випадки інтерференції рідної мови. Результати експерименту підтверджують, що труднощі виникають як у вживанні дієслівних форм минулого часу іспанської мови, так і у їх розумінні на концептуальному рівні. Виявляються випадки впливу рідної мови на мовленнєву та мисленнєву діяльність українських студентів під час навчання, що позначається на процесі засвоєння мови. З одного боку, цей вплив виявляється на формальному рівні: студент допускає граматичні помилки, оскільки обирає ту чи іншу форму, спираючись на граматичні категорії рідної мови. З іншого боку, інтерференція відбувається на концептуальному рівні. У певних випадках студент не розуміє предметної ситуації та трактує її з огляду на вже сформоване у нього просторове та часове бачення. Крім цього, якщо нові концепти відсутні в рідній мові, то студент схильний дотримуватися граматичних правил без роздумів. Все це сприяє фосилізації помилок і ускладнює процес переходу від інтермови до вільного володіння іноземною мовою.
Висновки. Підтверджено, що студент у своїх перекладах в основному спирається на буквальні показники, маркери, які дозволяють обирати форму на основі граматичного правила. Такий підхід веде до механічного використання мови та нагромадження різного виду помилок. Водночас, успішним шляхом для уникнення фосилізації помилок і розвитку мовлення є розуміння іноземної мови в її концептуальному вимірі.