Морфо-функціональний стан епіфіза та супрахіазматичного ядра гіпоталамуса щурів за різних режимів уведення екзогенного мелатоніну

Журнал :
Випуск :
4 (83)
ISSN :
1728-2748
Початкова сторінка :
17
Кінцева сторінка :
23
Цитування :
[APA 7] Калмикова, О. О., & Дзержинський, М. Е. (2020). Morpho-functional state of rats pineal gland and suprachismatic nucleus of hypothalamus after different regimes of exogenous melatonin administration. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія, (4 (83)), 17–23. https://doi.org/10.17721/1728_2748.2020.83.17-23
[ДСТУ] Калмикова О. О., Дзержинський М. Е. Morpho-functional state of rats pineal gland and suprachismatic nucleus of hypothalamus after different regimes of exogenous melatonin administration. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія. 2020. no. 4 (83). P. 17—23. DOI: 10.17721/1728_2748.2020.83.17-23 (date of access: 18.07.2026).
У сучасному суспільстві зростання цифрових технологій пов'язане з перевищенням рівня освітленості в нічну пору – новим типом забруднення. Світло вночі пригнічує синтез ендогенного мелатоніну епіфізом, що впливає на цикли роботи циркадної системи, тому в організмі часто порушуються режими неспання/сну, прийому їжі, фізичної активності. Крім того, показано, що нестача мелатоніну в певний час доби так само, як і його низька концентрація, зумовлює розвиток захворювань шляхом порушення правильної регуляції експресії годинних генів. У зв'язку із цим деякі останні клінічні протоколи або клінічні випробування для терапії багатьох патологій (напр. безсоння, метаболічного синдрому, серцево-судинних захворювань, проблем центральної нервової та імунної систем, раку, вірусних інфекцій) включають використання екзогенного мелатоніну. Оскільки мелатонін виконує свою функцію ендокринними і паракринними шляхами в різних типах клітин, то його застосування відбувається в широкому діапазоні доз і різний час доби (хронотерапевтичний підхід). Тому важливим є контроль стану центральних елементів циркадної системи – епіфіза (основного продуцента ендогенного мелатоніну) і супрахіазматичного ядра (СХЯ) гіпоталамуса (центрального водія ритму циркадної системи) – в умовах лікування екзогенним мелатоніном. Отже, метою нашого дослідження став аналіз морфо-функціонального стану епіфіза і СХЯ гіпоталамуса щурів після щоденного введення мелатоніну в різний час доби (уранці, увечері і безперервно з питною водою). Мелатонін уводили перорально крізь зонд протягом 7 тижнів у дозі 30 мг/кг за 1 год до вимикання світла (M ZT11, вечірнє введення) або 1 год після його увімкнення (M ZT01, ранкове), або безперервно з питною водою протягом дня і ночі (МВ). Після застосування мелатоніну тільки у групі MВ епіфіз демонстрував зміни морфології (ядра пінеалоцитів мали слабке базофільне забарвлення) і даних морфометричного аналізу (збільшення площі поперечного перерізу ядра пінеалоцитів порівняно з контрольною групою). Крім того, аналогічні зміни спостерігалися й у СХЯ: площа поперечного перерізу ядер нейронів СХЯ зросла при використанні кожного окремого режиму введення мелатоніну, а морфологічна характеристика залишилася без змін. Із цього можна припустити наявність у мелатоніну неінгібуючих властивостей у контексті петлі зворотного зв'язку циркадної системи, що передбачає широкий потенціал його використання за відсутності значного побічного ефекту на центральні елементи вищезгаданої системи.
Файл(и) :
Вантажиться...
Ескіз
Формат :

Adobe PDF

Розмір :

817.23 KB

Контрольна сума :

(MD5):f18a86272f6185a31b0ad115a69fa16b

Creative Commons Attribution 4.0 International
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International