Абдурауф Фітрат: теоретик і практик джадидизму

Люлька, В. (2025). Абдурауф Фітрат: теоретик і практик джадидизму. Етнічна історія народів Європи(76), 100–105. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2025.76.12

В статті розглянуто біографію Абдурауфа Фітрата та його вплив на рух джадидів. Висвітлено, як джадидизм виник на території російської імперії та як він поширився на весь регіон Центральної Азії. Проаналізовано історичний контекст існування Бухарського емірату початку XX ст., недосконалість інститутів, які там функціонували, і, серед інших, системи освіти. Розглянуто за яких обставин Абдурауф Фітрат почав симпатизувати джадидизму. Наголошено на важливості періоду навчання Фітрата у Стамбулі та як під впливом ідей молодотурецької революції він пересвідчується у важливості науково технічного прогресу для виправлення тогочасного становища мусульман. Також звернено увагу на тому, що саме під час проживання у Стамбулі Фітрат починає писати літературні твори, робить це перською мовою, офіційною мовою Бухарського емірату. Розглянуто твір Фітрата «Розповідь індійського мандрівника (Бухара якою вона є)» у якому герой вказує на проблеми, які переповнюють Бухарський емірат, зосереджуючи увагу на технологічній відсталості та невірному розумінні мусульманськими богословами своєї релігії. Звернуто увагу на діяльності Фітрата після повернення до Центральної Азії. Проаналізовано активізацію джадидів після Першої світової війни, у вигляді руху молодобухарців, і роль Фітрата у цьому процесі. Висвітлено, ситуативний союз молодобухарців з більшовиками, що дозволило на певний час отримати владу у Бухарі, і намагатися там впроваджувати свої реформи. Описано, як у наслідок репресій був розгромлений рух джадидів загалом, і що ця участь не оминула Фітрата. Зроблено висновок, що творчість Абдурауфа Фітрата залишається одним з найважливіших джерел дослідження думки джадидів.