Психологічні чинники вторинної травматизації психологів, що надають професійну допомогу особам з ПТСР

Бондар В. Психологічні чинники вторинної травматизації психологів, що надають професійну допомогу особам з ПТСР : кваліфікаційна робота : 053 Психологія / наук. кер. Т. С. Кудріна. Київ, 2025. 138 с.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше: - емпірично виявлено та статистично обґрунтовано надзвичайно високу силу зв’язку (R² = 0,98) між рівнем вторинної травматизації та сукупністю психологічних чинників (нейротизм, життєстійкість, соціальна підтримка) на вибірці українських психологів; - встановлено, що ключовими предикторами вторинного травматичного стресу є низький рівень життєстійкості та низький рівень особистісної риси «згідність»; - доведено наявність кумулятивного (накопичувального) ефекту вторинної травматизації, який статистично значуще посилюється зі збільшенням стажу роботи фахівця саме з тематикою ПТСР. набули подальшого розвитку положення про: - роль особистісних рис, як факторів ризику (нейротизм) та протективних ресурсів (згідність, екстраверсія, сумлінність) у контексті опосередкованої травматизації; - значущість організаційних чинників. Зокрема доведено, що високе щотижневе навантаження клієнтами з ПТСР є потужним чинником, прямо пов'язаним зі зростанням ВТС; - комплексну природу резилієнтності, яка виступає ключовим внутрішнім захисним механізмом, що обернено корелює з проявами ВТС