Навчально-наукова лабораторія народної творчості "Світлиця" – новий осередок збереження та репрезентації нематеріальної культурної спадщини України в Шевченковому університеті

Оверчук, О., & Щибря, В. (2025). Навчально-наукова лабораторія народної творчості "Світлиця" – новий осередок збереження та репрезентації нематеріальної культурної спадщини України в Шевченковому університеті. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (2 (38)), 151-154. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2025.38.23

Увагу приділено створенню в Навчально-науковому інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Навчально-наукової лабораторії народної творчості "Світлиця" як нової платформи для збереження, популяризації та наукового вивчення нематеріальної культурної спадщини України. Цей осередок у співпраці з кафедрою фольклористики та Центром фольклору та етнографії має стати платформою для проведення фахових семінарів, майстер-класів, лекцій, експозицій, презентацій польових етнографічних матеріалів, зустрічей із носіями традицій, а також практичних занять зі студентами університету. У статті презентовано історію створення лабораторії народної творчості "Світлиця", проаналізовано зміст етнографічної колекції, подарованої Університету, структуру експозиції, а також практичне значення зібраних артефактів у підготовці фахівців-фольклористів та етнокультурологів. Особливу увагу приділено музейній збірці традиційних жіночих строїв з різних етнографічних регіонів України, колекції предметів традиційного побуту та сучасної аматорської творчості, матеріальним свідченням побутування народнопісенної традиції – аудіо- та відеофондам телепроєкту "Фольк-music", наголошено на важливості фахової експертизи, цифрового збереження фольклорного спадку. Проаналізовано дидактичний потенціал зібраних артефактів у контексті викладання фахових навчальних дисциплін освітніх програм, пов'язаних із вивченням матеріальної та нематеріальної культурної спадщини.
Автори наголошують на інтеграційному потенціалі академічної та прикладної фольклористики у сфері освіти, науки та культурної дипломатії особливо в період російсько-української війни та на ролі співпраці університетської спільноти з носіями традиційної культури, меценатами та ентузіастами у справі збереження національної ідентичності в умовах сучасних гуманітарних викликів.