Особливості психологічної підготовки в арміях країн НАТО: аналітичний огляд
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
29 грудня 2025 р.
Автор(и) :
Кравченко, Катерина
Бабіч, Оксана
Соколіна, Ольга
Юркова, Ольга
Беліченко, Людмила
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
4
ISSN :
1728-2217
Початкова сторінка :
15
Кінцева сторінка :
23
Цитування :
[APA 7] Кравченко, К., Бабіч, О., Соколіна, О., Юркова, О., & Беліченко, Л. (2025). Особливості психологічної підготовки в арміях країн НАТО: аналітичний огляд. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences, (4), 15–23. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2025.64.15-23
[ДСТУ] Особливості психологічної підготовки в арміях країн НАТО: аналітичний огляд / К. Кравченко та ін. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences. 2025. № 4. С. 15—23. DOI: 10.17721/1728-2217.2025.64.15-23 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. У сучасних умовах широкомасштабної війни Україна стикається з безпрецедентними психічними навантаженнями на особовий склад. Це вимагає науково обґрунтованих, системних підходів до психологічної підготовки військовослужбовців, які забезпечують стійкість до бойового стресу та здатність ефективно діяти в екстремальних умовах. Досвід армій країн НАТО, де психологічна підготовка інтегрована в усі рівні бойового навчання, є важливим орієнтиром для розвитку української системи підготовки персоналу до психологічних викликів війни. Цим і зумовлена актуальність вивчення особливостей психологічної підготовки в арміях країн НАТО. Мета дослідження – розглянути особливості психологічної підготовки в арміях країн НАТО та розробити рекомендації щодо вдосконалення психологічної підготовки військовослужбовців ЗС України.
Методи. Використано теоретичні методи наукових досліджень, а саме: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, систематизація.
Результати. Встановлено, що психологічна підготовка військовослужбовців у країнах НАТО має інтегрований, багаторівневий і науково обґрунтований характер. Вона охоплює розвиток адаптивного мислення, саморегуляції, командної взаємопідтримки, психологічного лідерства та інші важливі аспекти для формування психологічної стійкості та готовності до виконання бойових завдань. До провідних тенденцій належать: впровадження психологічних тренінгів у бойове навчання, цифровізація (використання VR-середовищ, біофідбек-технологій), системний моніторинг психічного стану особового складу тощо. Водночас ідентифіковано проблеми – фрагментарність стандартів, часові обмеження, недостатня практична спрямованість деяких курсів та нерівномірність підготовки серед країн Альянсу.
Висновки. Система психологічної підготовки військовослужбовців армій країн НАТО розвинена на достатньому рівні та довела свою ефективність у межах локальних і миротворчих операцій. Проте досвід Альянсу не може бути повністю імплементовано у контекст війни в Україні без глибокої адаптації. Наші бойові реалії потребують розроблення (вдосконалення) національної моделі психологічної підготовки військовослужбовців, яка базується на принципах НАТО, але враховує інтенсивність бойових дій, масштаб небойових втрат, відсутність ротацій, тривалість навантаження, участь мобілізованого ресурсу та мотиваційний і ціннісно-патріотичний конструкти. У разі потреби такі адаптаційні зміни мають бути навіть кардинальними – пріоритетними над стандартами НАТО, оскільки саме вони визначають ефективність психологічної стійкості та готовності українських військовослужбовців до виконання бойових завдань у реальних умовах сучасної війни.
Методи. Використано теоретичні методи наукових досліджень, а саме: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, систематизація.
Результати. Встановлено, що психологічна підготовка військовослужбовців у країнах НАТО має інтегрований, багаторівневий і науково обґрунтований характер. Вона охоплює розвиток адаптивного мислення, саморегуляції, командної взаємопідтримки, психологічного лідерства та інші важливі аспекти для формування психологічної стійкості та готовності до виконання бойових завдань. До провідних тенденцій належать: впровадження психологічних тренінгів у бойове навчання, цифровізація (використання VR-середовищ, біофідбек-технологій), системний моніторинг психічного стану особового складу тощо. Водночас ідентифіковано проблеми – фрагментарність стандартів, часові обмеження, недостатня практична спрямованість деяких курсів та нерівномірність підготовки серед країн Альянсу.
Висновки. Система психологічної підготовки військовослужбовців армій країн НАТО розвинена на достатньому рівні та довела свою ефективність у межах локальних і миротворчих операцій. Проте досвід Альянсу не може бути повністю імплементовано у контекст війни в Україні без глибокої адаптації. Наші бойові реалії потребують розроблення (вдосконалення) національної моделі психологічної підготовки військовослужбовців, яка базується на принципах НАТО, але враховує інтенсивність бойових дій, масштаб небойових втрат, відсутність ротацій, тривалість навантаження, участь мобілізованого ресурсу та мотиваційний і ціннісно-патріотичний конструкти. У разі потреби такі адаптаційні зміни мають бути навіть кардинальними – пріоритетними над стандартами НАТО, оскільки саме вони визначають ефективність психологічної стійкості та готовності українських військовослужбовців до виконання бойових завдань у реальних умовах сучасної війни.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.39 MB
Контрольна сума :
(MD5):0093ac2f03f2292c2da19e6c74c25577
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International