Параметри
Національна політика пам'яті щодо голокосту в країнах Центрально-Східної Європи
Дата випуску :
2021
Автор(и) :
Голомах Крістіна Олегівна
Анотація :
Центрально-Західна Європа викристалізувала ідеальну модель політики пам'ятання жертв Голокосту, до якої продовжує рухатись. Ця модель лягла в основу фундаментальних цінностей Європейського Союзу. Для країн, що прагнуть інтегруватись до європейської родини питання виваженої політики пам'яті трагедії Голокосту є лакмусовим папірцем серед інших суттєво важливих індикаторів.
На прикладі України можна прослідкувати, наскільки масивним було радянське ідеологічне насадження державної політики забуття про трагедію Голокосту. Зокрема, післявоєнна історія довкола Бабиного Яру є показовою в агресивних методах знищення будь-якої пам'яті про єврейську трагедію. Навіть попри те, що масові розстріли київських євреїв стали рубіконом у нацистській політиці масового знищення європейських євреїв.
За роки незалежності України про Голокост в цілому й про Бабин Яр зокрема держава невеликими, але впевненими кроками вибудовувала політику вшанування пам'яті про єврейські жертви. Особливо після Революції Гідності та тенденції детоталітаризації державного історичного наративу, про вшанування трагедії Голокосту в суспільстві мова йде на рівні вивчення досвіду кращих закордонних меморіальних практик. При цьому час від часу такі дискусії супроводжуються неоднозначними оцінками ролі місцевого населення та національних героїв, які могли брати участь в масових вбивствах євреїв. Це болісна точка, яка ще буде пропрацьовуватись у суспільстві.
Наразі Україна формує нові підходи та нову мову пам'яті щодо вивчення уроків Голокосту, де обов'язково має бути місце для рефлексії на тему цінності людського життя. Більш предметно в останні роки у суспільстві з'являються ініціативи створення першої в Україні меморіальної інституції рівня Яд Вашем (Єрусалим) та Меморіального музею Голокосту (Вашингтон), що сприятиме невідчуженню, а закріпленню трагедії Голокосту на сторінках української історії заради історичної справедливості.
На прикладі України можна прослідкувати, наскільки масивним було радянське ідеологічне насадження державної політики забуття про трагедію Голокосту. Зокрема, післявоєнна історія довкола Бабиного Яру є показовою в агресивних методах знищення будь-якої пам'яті про єврейську трагедію. Навіть попри те, що масові розстріли київських євреїв стали рубіконом у нацистській політиці масового знищення європейських євреїв.
За роки незалежності України про Голокост в цілому й про Бабин Яр зокрема держава невеликими, але впевненими кроками вибудовувала політику вшанування пам'яті про єврейські жертви. Особливо після Революції Гідності та тенденції детоталітаризації державного історичного наративу, про вшанування трагедії Голокосту в суспільстві мова йде на рівні вивчення досвіду кращих закордонних меморіальних практик. При цьому час від часу такі дискусії супроводжуються неоднозначними оцінками ролі місцевого населення та національних героїв, які могли брати участь в масових вбивствах євреїв. Це болісна точка, яка ще буде пропрацьовуватись у суспільстві.
Наразі Україна формує нові підходи та нову мову пам'яті щодо вивчення уроків Голокосту, де обов'язково має бути місце для рефлексії на тему цінності людського життя. Більш предметно в останні роки у суспільстві з'являються ініціативи створення першої в Україні меморіальної інституції рівня Яд Вашем (Єрусалим) та Меморіального музею Голокосту (Вашингтон), що сприятиме невідчуженню, а закріпленню трагедії Голокосту на сторінках української історії заради історичної справедливості.
Бібліографічний опис :
Голомах К. О. Національна політика пам'яті щодо голокосту в країнах Центрально-Східної Європи : кваліфікаційна робота магістра : 052 Політологія / Голомах Крістіна Олегівна. - Київ, 2021. - 89 с.
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
663.68 KB
Контрольна сума:
(MD5):2362c63fdd8412a31dbc9a08a404e73d
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-NC