БІБЛІЙНІ ТЕМИ В ІСТОРИЧНІЙ ПРОЗІ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІҐРАЦІЇ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
12 вересня 2022 р.
Автор(и) :
Набитович , Ігор
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Том :
35
Випуск :
35
ISSN :
2520-2103
Початкова сторінка :
231
Кінцева сторінка :
242
Цитування :
[APA 7] Набитович, І. (2022). БІБЛІЙНІ ТЕМИ В ІСТОРИЧНІЙ ПРОЗІ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІҐРАЦІЇ. Polish Studies of Kyiv, 35(35), 231–242. https://doi.org/10.17721/psk.2019.35.231-242
[ДСТУ] Набитович І. БІБЛІЙНІ ТЕМИ В ІСТОРИЧНІЙ ПРОЗІ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІҐРАЦІЇ. Polish Studies of Kyiv. 2022. Т. 35, № 35. С. 231—242. DOI: 10.17721/psk.2019.35.231-242 (дата звернення: 25.07.2026).
У запропонованій статті підсумовано новаторські підходи художнього освоєння біблійних тем у творчості письменників української еміґрації 1920-х – 1970-х років Наталени Королевої, Леоніда Мосендза та В. Домонтовича (Віктора Петрова).
Перервана російською окупацією в Україні традиція художнього освоєння біблійних тем знаходить яскраве художнє втілення у художній історичній прозі української еміґрації. Цей мистецький досвід збагачує українське письменство освоєнням біблійних тем і мотивів через біблійні стилізації, відродженням чи й створенням наново нових жанрових утворень, контамінаціями релігійних та історіософських проблем, пошуками нових наративних стратеґій мистецького освоєння Святого Письма.
Розглянуто також як біблійні стилізації стають в українській прозі ХХ століття стилетворчим засобом. Головними творами, в яких ці стилізації стають важливим елементом у сфері поетичної мови і стилю, відіграючи формотворчу роль є історичні романи Наталени Королевої “Quid est Veritas?” (“Що є Істина?”) та Леоніда Мосендза “Останній пророк”.
Перед письменником, який в історичному романі намагається створити сакральну “картину світу” в національному семантичному просторі, постає проблема креації особливої “мовної картини світу”. Щодо мови першоджерела, то у випадку гебрейського світу такою мовою був “іврит, що закріпив увесь цей зібраний простір гебрейського сакруму в собі у вигляді мовної моделі світу, а отже, і специфічного простору гебреїв. Цей простір має свою специфічну топоніміку, яка зовсім не повинна відповідати топоніміці інших мов. І Леонід Мосендз, і Наталена Королева шукали в своїй творчости своєрідний замінник цій івритній мовній картині світу й таким замінником у обидвох цих авторів – у тій чи іншій мірі – стають біблійні стилізації. Саме таким чином відбувається трансформація мовної картини світу в історичному романі.
Виокремлення цих стилістичних макроструктур дозволяє побачити особливості ідіостилю кожного з цих письменників.
Перервана російською окупацією в Україні традиція художнього освоєння біблійних тем знаходить яскраве художнє втілення у художній історичній прозі української еміґрації. Цей мистецький досвід збагачує українське письменство освоєнням біблійних тем і мотивів через біблійні стилізації, відродженням чи й створенням наново нових жанрових утворень, контамінаціями релігійних та історіософських проблем, пошуками нових наративних стратеґій мистецького освоєння Святого Письма.
Розглянуто також як біблійні стилізації стають в українській прозі ХХ століття стилетворчим засобом. Головними творами, в яких ці стилізації стають важливим елементом у сфері поетичної мови і стилю, відіграючи формотворчу роль є історичні романи Наталени Королевої “Quid est Veritas?” (“Що є Істина?”) та Леоніда Мосендза “Останній пророк”.
Перед письменником, який в історичному романі намагається створити сакральну “картину світу” в національному семантичному просторі, постає проблема креації особливої “мовної картини світу”. Щодо мови першоджерела, то у випадку гебрейського світу такою мовою був “іврит, що закріпив увесь цей зібраний простір гебрейського сакруму в собі у вигляді мовної моделі світу, а отже, і специфічного простору гебреїв. Цей простір має свою специфічну топоніміку, яка зовсім не повинна відповідати топоніміці інших мов. І Леонід Мосендз, і Наталена Королева шукали в своїй творчости своєрідний замінник цій івритній мовній картині світу й таким замінником у обидвох цих авторів – у тій чи іншій мірі – стають біблійні стилізації. Саме таким чином відбувається трансформація мовної картини світу в історичному романі.
Виокремлення цих стилістичних макроструктур дозволяє побачити особливості ідіостилю кожного з цих письменників.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
214.95 KB
Контрольна сума :
(MD5):1c0f779f9d68ba44d6a285196f2cbc36