Стратегія подолання гіперконфліктності в соціальному просторі: філософський аспект проблеми

Журнал :
Випуск :
98
ISSN :
2415-881X
Початкова сторінка :
53
Кінцева сторінка :
64
Цитування :
[APA 7] Гончаренко, М. М., Караульна, Н. В., & Сєрова, Ю. В. (2025). Strategy for Overcoming Hyperconflict in the Social Space: A Philosophical Perspective. Політологічний вісник, (98), 53–64. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.98.53-64
[ДСТУ] Гончаренко М. М., Караульна Н. В., Сєрова Ю. В. Strategy for Overcoming Hyperconflict in the Social Space: A Philosophical Perspective. Політологічний вісник. 2025. no. 98. P. 53—64. DOI: 10.17721/2415-881x.2025.98.53-64 (date of access: 17.07.2026).
У статті здійснено філософське осмислення феномена гіперконфліктності як однієї з ключових ознак сучасного соціального простору, що виявляє кризу співбуття, деградацію комунікативного середовища та розпад смислових структур спільного буття. Актуальність дослідження зумовлена трансформаціями соціальної онтології в умовах постправди, глобальної фрагментації цінностей і цифровізації, які підсилюють конфліктність до рівня екзистенційного виклику. Стаття розкриває філософську природу гіперконфліктності як порушення зв’язків між Я, Іншим і світом та окреслює можливості її подолання через переосмислення етики, діалогу та соціальної онтології.Виявлено, що гіперконфліктність виходить за межі традиційного розуміння конфлікту як зіткнення інтересів і постає як онтологічний феномен, що підриває можливість діалогу, солідарності та суспільного договору. Показано, що класичні моделі подолання конфліктів виявляються недостатніми в умовах розриву між Я та Іншим, фрагментації досвіду та кризи універсалій. У цифрову добу конфлікт набуває алгоритмічно підсилених форм, що потребує нового осмислення відповідальності та етики взаємодії. Сформульовано філософські засади стратегії подолання гіперконфліктності: етика відповідальності (Е. Левінас), діалогічність буття (М. Бубер, Г.-Г. Гадамер), онтологія відкритості (Ж.-Л. Нансі), відмова від тотальності (Ж.-Ф. Ліотар) та етика пам’яті (П. Рікьор). Обґрунтовано потребу мислити майбутнє як відкритий простір спільного, де конфлікт трансформується з деструктивного чинника на ресурс розвитку.Обґрунтовано, що гіперконфліктність є не лише соціальною чи політичною проблемою, а глибоким духовно-антропологічним викликом, що вимагає філософського переосмислення підвалин людського співіснування. Подолання цього феномена можливе через відновлення етики взаємності, діалогічного виміру буття, визнання множинності та створення онтології майбутнього, здатної забезпечити продуктивну взаємодію в умовах радикальної різноманітності.
Файл(и) :
Вантажиться...
Ескіз
Формат :

Adobe PDF

Розмір :

242.44 KB

Контрольна сума :

(MD5):6085a15e3784e6e3109bb4379c6c95dc

Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International