Семантичні та аксіологічні особливості фразеологічної мікросистеми «Мовлення» (на матеріалі новогрецької, англійської та української мов)

Жарікова, Ю. (2020). Семантичні та аксіологічні особливості фразеологічної мікросистеми «Мовлення» (на матеріалі новогрецької, англійської та української мов). Studia Linguistica, (17), 50-60. https://doi.org/10.17721/StudLing2020.17.50-60

Стаття присвячена зіставному структурно-семантичному вивченню фразеологічної мікросистеми «Мовлення» на матеріалі віддаленоспоріднених новогрецької, української та англійської мов. Розгляд мікросистем у фразеології є актуальним не тільки у межах когнітивних підходів до вивчення фразеологічного значення (особливо якщо це стосується фразеологічних одиниць малодосліджених мов в українській лінгвістиці, якою є новогрецька), а й із залученням традиційних підходів до дослідження семантики, сформованих у системно-структурній парадигмі наукво-лінгвістичного знання. У цьому контексті цікавими є зіставні розвідки із залученням української мови, а також англійської мови як мови глобального міжнародного спілкування. У статті проаналізовано фразеологічну мікросистему «Мовлення» та виділено фразеосемантичні групи, які входять до її складу. Крім того, проаналізовано аксіологічні особливості зазначеної групи фразеологізмів. Отже, на підставі встановлення диференційних ознак фразеологізми, що утворюють мікросистему «Мовлення», було поділено на такі фразеосемантичні групи: 1) з негативним оцінним значенням: «Критика, образа, насмішка», «Неправда, наклеп, чутки», «Заперечення, відмова», «Балакучість», «Недоброзичливе побажання»; 2) з позитивним оцінним значенням: «Приємна бесіда, проста розмова», «Говорити щиро, відверто, казати правду», «Згода, розуміння»; 3) з нейтральним значенням: «Відсутність інтересу», «Інформованість».