АРХІТЕКТУРА «НУЛЬОВОЇ ДОВІРИ» І ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ ВПРОВАДЖЕННЯ В ДЕРЖАВНИЙ СЕКТОР УКРАЇНИ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
21 листопада 2025 р.
Автор(и) :
Бобок, І.І
Кобозєва, А.А.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
88
ISSN :
2524-0056
Початкова сторінка :
68
Кінцева сторінка :
81
Цитування :
[APA 7] Бобок, І., & Кобозєва, А. (2025). АРХІТЕКТУРА «НУЛЬОВОЇ ДОВІРИ» І ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ ВПРОВАДЖЕННЯ В ДЕРЖАВНИЙ СЕКТОР УКРАЇНИ. Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, (88), 68–81. https://doi.org/10.17721/2519-481X/2025/88-06
[ДСТУ] Бобок І., Кобозєва А. АРХІТЕКТУРА «НУЛЬОВОЇ ДОВІРИ» І ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ ВПРОВАДЖЕННЯ В ДЕРЖАВНИЙ СЕКТОР УКРАЇНИ. Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2025. № 88. С. 68—81. DOI: 10.17721/2519-481X/2025/88-06 (дата звернення: 25.07.2026).
Сучасний етап розвитку інформаційних технологій супроводжується зростанням кібератак, що стають ключовим інструментом гібридної війни та впливають на безпеку державних інформаційних ресурсів. У контексті збройної агресії Росії проти України та масованих атак на критичну інфраструктуру актуальною є відмова від традиційної периметрової моделі кіберзахисту, яка в умовах розмитих мережевих кордонів і використання хмарних сервісів втрачає ефективність. Перспективним підходом визнано архітектуру нульової довіри ZTA, що ґрунтується на принципах «ніколи не довіряй, завжди перевіряй», мінімізації привілеїв і постійному моніторингу. Метою дослідження є аналіз можливостей інтеграції архітектури нульової довіри до системи управління кібербезпекою державних мереж України з урахуванням нормативних вимог, обмежених ресурсів та підвищених ризиків у період гібридної агресії. У статті проведено огляд провідних міжнародних підходів, зокрема NIST SP 800-207, CISA Zero Trust Maturity Model та NCSC Design Principles, а також визначено бар’єри їх імплементації в українському контексті. Основні проблеми пов’язані з нормативними обмеженнями, застарілою інфраструктурою, браком кадрів і фінансовими ресурсами. Запропонована концептуальна модель передбачає поетапне впровадження ZTA на основі п’яти рівнів: управління ідентичностями, динамічний контроль доступу, мікросегментація мережі, захист даних та моніторинг із застосуванням аналітики поведінки. Модель інтегрує федеративне управління ідентичностями, багатофакторну автентифікацію, контекстну оцінку ризиків і централізовану платформу моніторингу. Очікуваним результатом є підвищення рівня кіберстійкості державних мереж без значного зниження продуктивності та забезпечення відповідності національним вимогам інформаційної безпеки.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
4.46 MB
Контрольна сума :
(MD5):6d92bcb5d23508fbdea9acfca6ab5e7b
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International