ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ЗРОСТАННЯ У ВЕТЕРАНІВ

Кудріна, Т. С., & Козловська, О. Є. (2024). ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ЗРОСТАННЯ У ВЕТЕРАНІВ. Український психологічний журнал(2 (22)), 45–61. https://doi.org/10.17721/upj.2024.2(22).3

Стаття пропонує огляд сучасної наукової літератури, що висвітлює психологічні чинники, які впливають на посттравматичне зростання у ветеранів з бойовим досвідом. Основна увага приділяється психологічним ресурсам, таким як резилієнтність (психологічна стійкість), стилі подолання стресу та емоційна регуляція, що є ключовими для процесу адаптації після травматичних подій. Особливий акцент зроблено на ролі особистого досвіду ветеранів, які пройшли через бойові дії, і як даний досвід може сприяти посттравматичному зростанню – процесу позитивних змін, що відбуваються після травми. У статті детально розглянуто результати останніх емпіричних досліджень, які підкреслюють важливість зазначених психологічних чинників у формуванні стратегії відновлення. Зокрема, дослідження демонструють, що ветерани, які мають високий рівень резилієнтності та ефективні стилі подолання стресу, краще пристосовуються до наслідків бойових дій і можуть досягти посттравматичного зростання. Вони не лише легше адаптуються до стресових ситуацій, а й знаходять у собі нові сили для розвитку після травми, що допомагає їм жити більш повноцінним життям. На основі аналізу наукових праць визначено ключові напрями для подальших досліджень. Особливо важливо продовжити дослідження механізмів емоційної регуляції, адаптивних стратегій подолання стресу та ролі соціальної підтримки у ветеранів. Дослідження у цих напрямках можуть сприяти створенню більш ефективних програм психологічної допомоги, спрямованих на підтримку ветеранів, покращення їх психосоціального благополуччя та сприяння їх посттравматичному зростанню після пережитого бойового досвіду. Що стосується перспектив подальших досліджень, слід зазначити, що майбутні дослідження мають бути зосереджені на створенні нових підходів до підтримки ветеранів та враховувати складну природу їхнього посттравматичного досвіду, сформованого в умовах тривалих бойових дій. Необхідно розглядати можливість інтеграції мультидисциплінарних методів та впровадження інноваційних терапевтичних технік, які допоможуть максимально сприяти їхньому відновленню та успішній адаптації до мирного життя. Враховуючи, що конфлікт досі перебуває в активній фазі, а бойові дії продовжуються, важливо розробляти підходи, що відповідатимуть реаліям ситуації, коли ветерани повертаються до мирного життя під впливом постійної загрози та стресу. Врахування специфічних особливостей посттравматичного досвіду, що формується у таких умовах, є ключовим для глибшого розуміння механізмів психологічної адаптації та особистісного зростання ветеранів, які прагнуть адаптуватися до мирного життя, незважаючи на конфлікт, що триває.