Мовно-стилістичні засоби вираження естетики жаху в романі Е. Юнгера “На мармурових скелях” (ескіз до проблеми)
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2025
Автор(и) :
Ольховська, Наталія Семенівна
Скопненко, Михайло Олександрович
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Studia Linguistica
Випуск :
26
ISSN :
2411-1562
Початкова сторінка :
95
Кінцева сторінка :
107
Цитування :
[APA 7] Ольховська, Н. С., & Скопненко, М. О. (2025). Мовно-стилістичні засоби вираження естетики жаху в романі Е. Юнгера “На мармурових скелях” (ескіз до проблеми). Studia Linguistica, (26), 95–107. https://doi.org/10.17721/StudLing2025.26.95-107
[ДСТУ] Ольховська Н. С., Скопненко М. О. Мовно-стилістичні засоби вираження естетики жаху в романі Е. Юнгера “На мармурових скелях” (ескіз до проблеми). Studia Linguistica. 2025. № 26. С. 95—107. DOI: 10.17721/StudLing2025.26.95-107 (дата звернення: 25.07.2026).
У статті досліджено реалізацію естетики жаху в романі німецького письменника Ернста Юнгера (1895-1998) “На мармурових скелях” (1939). Творчість Е. Юнгера викликає зацікавлення в багатьох країнах світу, особливо з огляду на зростання уваги в літературознавстві, естетиці, філософії та лінгвістиці до феномену жаху як культурної константи сучасного світосприйняття. Виникає потреба переосмислити творчість Е. Юнгера в контексті новітніх філософсько-естетичних парадигм. У розвідці описано певні мовні засоби – стилістичні, лексичні, синтаксичні, – які автор використовував для відтворення атмосфери жаху у своїх художніх творах. Окремий акцент зроблено на рецептивному потенціалі тексту: описано, як жах, естетизований автором, викликає у читача не лише емоційне співпереживання, а й потребу в інтелектуальному осмисленні побаченого. Аналіз матеріалу здійснено на основі поєднання принципів герменевтики, елементів когнітивної стилістики та інтелектуального підходу. Проаналізовано ключові епізоди твору, у яких жах естетизується через символічні образи, метафоричне насичення та синтаксичну структуру. Показано, що жах у романі виступає не лише як наслідок історичної катастрофи, а як естетична форма переживання апокаліпсису. Особлива увага приділена типу наратора-спостерігача, котрий, дистанціюючись від подій, трансформує досвід у філософську рефлексію. Стаття розкриває специфіку мовного коду Е. Юнгера, у якому страх не лише описано, а й сконструйовано. Констатовано, що дослідження має перспективу розширення аналізу рецепції естетики жаху в неоромантичному й постапокаліптичному дискурсах європейської літератури ХХ-ХХІ ст.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мови та література
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
388.71 KB
Контрольна сума :
(MD5):02532bef1f80c7b48721b85c6c596c9e
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International