МІЖМУНІЦИПАЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗМІЦНЕННЯ СИСТЕМИ НАДАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
30 жовтня 2024 р.
Автор(и) :
ЦЮРКО, Богдан
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
19
Випуск :
1
ISSN :
2616-9193
Початкова сторінка :
137
Кінцева сторінка :
141
Цитування :
[APA 7] ЦЮРКО, Б. (2024). МІЖМУНІЦИПАЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗМІЦНЕННЯ СИСТЕМИ НАДАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration, 19(1), 137–141. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2024/19-22/22
[ДСТУ] ЦЮРКО Б. МІЖМУНІЦИПАЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗМІЦНЕННЯ СИСТЕМИ НАДАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration. 2024. Т. 19, № 1. С. 137—141. DOI: 10.17721/2616-9193.2024/19-22/22 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ . Розглянуто переваги та проблемні аспекти міжмуніципального співробітництва у сфері охорони здоров'я, яке має стати потужним інструментом підвищення якості надання медичних послуг на місцевому рівні.
Методи . Для досягнення мети дослідження застосовано низку загальних і спеціальних наукових методів, а саме: методи аналізу та синтезу, абстрактно-логічний метод – для вивчення наукових джерел, формування висновків і визначення дискусійних положень; емпіричний метод – для описання досвіду міжмуніципального співробітництва; статистичний метод – для висвітлення динамічних і структурних змін у процесі впровадження міжмуніципального співробітництва у сфері надання медичних послуг.
Результати . Доведено, що реформа публічного управління у напряму децентралізації дозволила територіальним громадам отримати реальні права на самостійне вирішення питань місцевого значення. Секторальні зміни, зокрема й у сфері охорони здоров'я, стали важливим підґрунтям розгортання децентралізаційних процесів. Водночас збільшення прав і відповідальності стало справжнім викликом для багатьох органів місцевого самоврядування, яким не вистачало ресурсів, досвіду, кадрового потенціалу. Тому міжмуніципальне співробітництво, коли об'єднуються матеріальнофінансові ресурси, управлінський досвід, стає необхідністю для забезпечення населення якісними послугами. Наголошено, що потреба в консолідації зусиль особливо актуалізується в сучасних умовах воєнного стану. Потреба людей у медичних послугах зростає, а реальні можливості територіальних громад, навпаки, зменшуються унаслідок прямих руйнувань медичної інфраструктури, впливу економічних потрясінь, зменшення надходжень до місцевих бюджетів, дефіциту медичних працівників, тощо. Визначено, що співпраця між муніципалітетами є давньою традицією європейських країн. Наразі це положення закріплено в нормативно-правових документах України. Законодавцем було внормовано сутність співробітництва громад, засадничі принципи та основні форми його здійснення, визначено процедуру започаткування співробітництва. Виокремлено основні чинники розгортання міжмуніципального співробітництва, переваги та проблеми міжмуніципального співробітництва у сфері надання медичних послуг.
Висновки . Досліджено сучасну ситуацію з укладанням договорів міжмуніципального співробітництва у медичній сфері. Виявлено недостатню активність органів місцевого самоврядування у цьому напряму та розроблено пропозиції, які сприятимуть посиленню кооперації територіальних громад щодо надання послуг охорони здоров'я.
Методи . Для досягнення мети дослідження застосовано низку загальних і спеціальних наукових методів, а саме: методи аналізу та синтезу, абстрактно-логічний метод – для вивчення наукових джерел, формування висновків і визначення дискусійних положень; емпіричний метод – для описання досвіду міжмуніципального співробітництва; статистичний метод – для висвітлення динамічних і структурних змін у процесі впровадження міжмуніципального співробітництва у сфері надання медичних послуг.
Результати . Доведено, що реформа публічного управління у напряму децентралізації дозволила територіальним громадам отримати реальні права на самостійне вирішення питань місцевого значення. Секторальні зміни, зокрема й у сфері охорони здоров'я, стали важливим підґрунтям розгортання децентралізаційних процесів. Водночас збільшення прав і відповідальності стало справжнім викликом для багатьох органів місцевого самоврядування, яким не вистачало ресурсів, досвіду, кадрового потенціалу. Тому міжмуніципальне співробітництво, коли об'єднуються матеріальнофінансові ресурси, управлінський досвід, стає необхідністю для забезпечення населення якісними послугами. Наголошено, що потреба в консолідації зусиль особливо актуалізується в сучасних умовах воєнного стану. Потреба людей у медичних послугах зростає, а реальні можливості територіальних громад, навпаки, зменшуються унаслідок прямих руйнувань медичної інфраструктури, впливу економічних потрясінь, зменшення надходжень до місцевих бюджетів, дефіциту медичних працівників, тощо. Визначено, що співпраця між муніципалітетами є давньою традицією європейських країн. Наразі це положення закріплено в нормативно-правових документах України. Законодавцем було внормовано сутність співробітництва громад, засадничі принципи та основні форми його здійснення, визначено процедуру започаткування співробітництва. Виокремлено основні чинники розгортання міжмуніципального співробітництва, переваги та проблеми міжмуніципального співробітництва у сфері надання медичних послуг.
Висновки . Досліджено сучасну ситуацію з укладанням договорів міжмуніципального співробітництва у медичній сфері. Виявлено недостатню активність органів місцевого самоврядування у цьому напряму та розроблено пропозиції, які сприятимуть посиленню кооперації територіальних громад щодо надання послуг охорони здоров'я.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
322.97 KB
Контрольна сума :
(MD5):a1fd5af642a26c2f7497796107873670
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International