"Історія румунівʺ Йоана-Аурела Попа: середньовічні румунські інституції (переклад з румунської мови)

Лучканин, С. (2025). "Історія румунівʺ Йоана-Аурела Попа: середньовічні румунські інституції (переклад з румунської мови). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (2(38)), 173-177. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2025.38.27

Мета статті – ознайомлення наукових кіл України з перекладом із румунської мови "Історії румунів" Йоана-Аурела Попа, одного з найвидатніших сучасних румунських істориків, ректора Клужського університету імені Бабеша-Бояй (2012–2020), Президента Румунської Академії (з 2018 року). У статті відображено в діахронії внутрішню організацію румунських князівств: інституції та державне життя. Румунський народ займав особливе становище в Центральній та Південно-Східній Європі як єдиний спадкоємець латинської етнолінгвістичної традиції в цьому регіоні, натомість Візантійська імперія успадкувала лише римську політичну й інституційну традицію. Румунські інституції, включаючи державу, були, таким чином, римського та римсько-візантійського походження, перебуваючи під сильним впливом слов'янських зразків (і, меншою мірою, тюркських "імперій", а саме, – печенізько-куманської (половецької)). Ці два елементи – римсько-візантійський та слов'янський – загалом визначали внутрішню організацію румунських князівств. У Трансільванії, де держава та її офіційні інституції перетворилися на нерумунські, була прийнята угорська модель за німецьким зразком, але без повної ліквідації давніх місцевих структур.