Саморефлексія у осіб з тривожно-депресивними симптомами в умовах воєнного стану
Тип публікації :
Магістерська робота
Дата випуску :
2025
Автор(и) :
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Копилова, Є. (2025). Саморефлексія у осіб з тривожно-депресивними симптомами в умовах воєнного стану [Магістерська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13776
[ДСТУ] Копилова Є. Саморефлексія у осіб з тривожно-депресивними симптомами в умовах воєнного стану : кваліфікаційна робота магістра : 05 Соціальні та поведінкові науки / наук. кер. А. А. Молотокас. Київ, 2025. 111 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13776 (дата звернення: 25.07.2026).
Наукова новизна роботи полягає у встановленні ролі самоспівчуття як ключового механізму, що визначає вплив саморефлексії на тривожно- депресивні прояви у дорослих в умовах воєнного стану. Уперше в українському контексті емпірично показано, що самоспівчуття опосередковує зв’язок між саморефлексивним опрацюванням стресу та емоційним станом, а його дефіцит підсилює тривогу й депресивність. Уточнено взаємозв’язки між компонентами самоспівчуття (самодоброзичливістю, самосудженням, ізоляцією, усвідомленістю, надмірним ототожненням) та емоційним благополуччям. Поглиблено розуміння коморбідності тривожних і депресивних симптомів та їх інверсного зв’язку із самоспівчуттям. Виявлено вікові особливості динаміки самоспівчуття й симптоматики, а також підтверджено, що внутрішні емоційно-когнітивні процеси відіграють більшу роль, ніж сам факт воєнного досвіду.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що отримані результати можуть бути використані у клінічній психології, психотерапії й психоедукації для розробки індивідуальних і групових програм підтримки осіб у стані хронічного стресу. Дані слугують підґрунтям для формування тренінгів розвитку самоспівчуття, емоційної регуляції та адаптивної саморефлексії, а також лягли в основу авторських психоосвітніх напрацювань.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що отримані результати можуть бути використані у клінічній психології, психотерапії й психоедукації для розробки індивідуальних і групових програм підтримки осіб у стані хронічного стресу. Дані слугують підґрунтям для формування тренінгів розвитку самоспівчуття, емоційної регуляції та адаптивної саморефлексії, а також лягли в основу авторських психоосвітніх напрацювань.
Ключові слова :
Галузі знань та спеціальності :
05 Соціальні та поведінкові науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Соціальні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
2.67 MB
Контрольна сума :
(MD5):6951c31d128673df3494b6842c02019b
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International