Перцепція населення децентралізаційних процесів в Україні. Кейс кельменецької та лівинецької громад

Zapototska, V. & Teleshman, V. (2022). Population Perception of Decentralization Processes in Ukraine. The Case of Kelmenetska and Livynetska Communities. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geography, (1-2), 28-33. https://doi.org/10.17721/1728-2721.2022.82.4

Ратифікація Україною у 1997 р. Європейської Хартії місцевого самоврядування, а в подальшому створення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади 2014 р. поклали початок нового етапу розвитку нашої держави, одним із найголовніших завдань якого стало створення спроможних, самодостатніх громад. Тому важливість дослідження настроїв населення громад, їхнє сприйняття змін, що відбулись, пропозицій та очікувань від реформи є безсумнівним і необхідним на всіх етапах децентралізації та після її проведення.
Представлено результати дослідження обізнаності й перцепції жителів Кельменецької та Лівинецької територіальних громад щодо окремих аспектів децентралізаційних процесів. В опрацьовуванні взяли участь 630 респондентів, а їхні відповіді проаналізовано відповідно до їхньої статі, віку, рівня освіти та розміру населених пунктів, в яких проживають.
Проаналізовано відчуття людей стосовно змін унаслідок реформи місцевого самоврядування й територіальної організації влади, та того, як саме змінилось їхнє життя після таких змін; визначено рівень обізнаності щодо змін адміністративно-територіального устрою регіону, які відбулися внаслідок укрупнення районів у Чернівецькій області та формування об’єднаних територіальних громад, у тому числі Кельменецької й Лівинецької в межах колишнього Кельменецького району, жителями яких є самі респонденти; проаналізовано їхнє ставлення стосовно такого поділу; визначено рівень готовності респондентів брати безпосередню участь у розвитку своєї територіальної громади.
У результаті проведеного дослідження було визначено, що жителі Кельменецької та Лівинецької громад мають високий рівень обізнаності стосовно адміністративно-територіальних змін, до яких привела реформа. Значна кількість населення не відчула ефекту наближення влади до людей і передавання бюджетів на місця. Натомість, жителі досліджуваних громад виявляють значний рівень соціальної свідомості й мають високий рівень готовності брати участь у розвитку власної громади.