English in emotional spontaneous reactions (based on YouTube interviews)
Тип публікації :
Бакалаврська робота
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Hapiichuk, Alina
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Англійська
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Hapiichuk, A. (2026). English in emotional spontaneous reactions (based on YouTube interviews) [Bachelor's thesis, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/34697
[ДСТУ] Hapiichuk A. English in Emotional Spontaneous Reactions (based on YouTube interviews) : bachelor's thesis : 035 Philology / A. Hapiichuk ; supervisor O. Kaptiurova. Kyiv, 2026. 76 p. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/34697 (date of access: 14.09.2026).
Робота присвячена спонтанному емоційному мовленню англійською мовою на матеріалі відео з YouTube. Актуальність зумовлена тим, що таке мовлення демонструє кодування емоційних станів у реальному часі, а цифрові відеоплатформи уможливлюють аналіз автентичних і верифікованих емоційних реакцій.
Об’єктом дослідження є спонтанне вербальне вираження емоційних станів англійською мовою у відеозаписах інтерв’ю та реакцій. Предметом – мовні маркери емоційних реакцій у трьох групах: елітних спортсменів після значних змагань, професійних акторів під час вручення нагород і звичайних мовців, які реагують на раптові новини.
Мета – виявити й класифікувати мовні маркери емоційних реакцій у спонтанному мовленні, порівняти їхню частоту й розподіл та пояснити відмінності через комунікативні норми і професійну соціалізацію. Для цього систематизовано теоретичні підходи, розроблено восьмикатегорійну модель, укладено й анотовано корпус і витлумачено результати крізь призму дискурсивної спільноти, правил вияву емоцій та емоційної праці.
Методологія охоплює якісний дискурс-аналіз, анотування відео за восьмикатегорійною моделлю (вигуки, інтенсифікатори, гедж-маркери, експресивна лексика, синтаксичні нерегулярності, дискурсивні маркери, філери та вагання, просодичні сигнали) і підрахунок частот, нормований за тривалістю. Матеріал – корпус із тридцяти загальнодоступних відео YouTube (по десять акторів, спортсменів і звичайних мовців): близько двадцяти однієї хвилини в кожній групі, шістдесяти трьох хвилин загалом.
Спортсмени демонструють найщільніший, гібридний профіль маркерів, поєднуючи емоційне саморозкриття з медійним самоконтролем; звичайні мовці виявляють найбезпосередніші й найменш фільтровані реакції; актори – церемонійний, лексично розгорнутий вияв емоцій. Гіпотезу підтверджено, але уточнено: професійна соціалізація формує не силу емоції, а спосіб її вербалізації. Результати корисні для студій англійського мовлення, прагматики, дискурс-аналізу, соціолінгвістики, перекладу та навчання усного дискурсу.
Об’єктом дослідження є спонтанне вербальне вираження емоційних станів англійською мовою у відеозаписах інтерв’ю та реакцій. Предметом – мовні маркери емоційних реакцій у трьох групах: елітних спортсменів після значних змагань, професійних акторів під час вручення нагород і звичайних мовців, які реагують на раптові новини.
Мета – виявити й класифікувати мовні маркери емоційних реакцій у спонтанному мовленні, порівняти їхню частоту й розподіл та пояснити відмінності через комунікативні норми і професійну соціалізацію. Для цього систематизовано теоретичні підходи, розроблено восьмикатегорійну модель, укладено й анотовано корпус і витлумачено результати крізь призму дискурсивної спільноти, правил вияву емоцій та емоційної праці.
Методологія охоплює якісний дискурс-аналіз, анотування відео за восьмикатегорійною моделлю (вигуки, інтенсифікатори, гедж-маркери, експресивна лексика, синтаксичні нерегулярності, дискурсивні маркери, філери та вагання, просодичні сигнали) і підрахунок частот, нормований за тривалістю. Матеріал – корпус із тридцяти загальнодоступних відео YouTube (по десять акторів, спортсменів і звичайних мовців): близько двадцяти однієї хвилини в кожній групі, шістдесяти трьох хвилин загалом.
Спортсмени демонструють найщільніший, гібридний профіль маркерів, поєднуючи емоційне саморозкриття з медійним самоконтролем; звичайні мовці виявляють найбезпосередніші й найменш фільтровані реакції; актори – церемонійний, лексично розгорнутий вияв емоцій. Гіпотезу підтверджено, але уточнено: професійна соціалізація формує не силу емоції, а спосіб її вербалізації. Результати корисні для студій англійського мовлення, прагматики, дискурс-аналізу, соціолінгвістики, перекладу та навчання усного дискурсу.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Лінгвістика
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.13 MB
Контрольна сума :
(MD5):1d7d7a92dc6df3e09227739792d62ca2