Методика розслідування вбивств, вчинених з особливою жорстокістю

Ісагова Н. М. Методика розслідування вбивств, вчинених з особливою жорстокістю : дис. … доктора філософії : 081 Право / Ісагова Наталія Магомед кизи ; наук. кер. Д. Б. Сергєєва. Київ, 2024. 237 с.

У дисертації сформульовано наукові висновки, рекомендації, пропозиції, що можуть мати важливе теоретичне значення для криміналістичної науки в ході подальшої наукової розробки та удосконалення методики розслідування вбивств, вчинених з особливою жорстокістю, та бути практично застосованими в практиці органів досудового розслідування.
Досліджено стан наукової розробленості формування методики розслідування вбивств, вчинених з особливою жорстокістю, криміналістична класифікація злочинів цього виду, а також зміст елементів їх криміналістичної характеристики: способу вчинення злочинів цього виду, особи злочинця та потерпілого, типової слідової картини.
Встановлено, що проблематиці формування методики розслідування кримінальних правопорушень присвячували наукові праці низка вітчизняних фахівців у сфері криміналістики, у тому числі й на монографічному рівні. Проте найчисельнішими є наукові пошуки у сфері розробки й удосконалення методик розслідування умисних вбивств за певною визначальною ознакою (особа злочинця, спосіб та умови вчинення, спосіб приховання вбивства або поєднання декількох ознак).
Акцентовано увагу на тому, що криміналістична класифікація злочинів має включати криміналістичні ознаки, які б вказували на особливості способу вчинення злочину, його обстановки, слідової картини тощо, які б обумовлювали напрямок розслідування, визначали шляхи пошуку винуватої особи. На підставі системного аналізу наукової літератури та емпіричних джерел, а саме матеріалів судової практики щодо розслідування та судового розгляду вбивств, вчинених з особливою жорстокістю, виокремлені підстави для класифікації злочинів цього виду.
Зроблено спробу надати криміналістичну характеристику вбивствам з особливою жорстокістю через розкриття її елементів: спосіб вчинення злочину (складається з підготовки, безпосереднього вчинення та приховання слідів злочину), обстановка, типова слідова картина, особа злочинця, особа потерпілого.
На підставі системного аналізу матеріалів слідчо-судової практики, встановлено, що вбивства з особливою жорстокістю майже не вчиняються з попередньою підготовкою до вчинення злочину. Єдиною підготовчою дією, яка реалізується злочинцем та може вважатися підготовкою до вчинення вбивства з особливою жорстокістю, є обрання та принесення на місце вчинення злочину знаряддя його вчинення. Також виявлені найбільш поширені способи вчинення вбивств з особливою жорстокістю, а також засоби, що при цьому застосовуються. Ознак приховання вчиненого злочину нами встановлено не було, значна частка злочинів досліджуваного виду (близько 20% досліджених кримінальних проваджень) вчинялася в присутності свідків, тобто за умов очевидності.
Встановлені низка факторів, що впливають на вибір знаряддя вчинення вбивства з особливою жорстокістю, а також кореляційні зв’язки між способом вчинення та особою злочинця, особою потерпілого.
Досліджено обстановку вчинення вбивств з особливою жорстокістю як елемент криміналістичної характеристики злочинів цього виду, а саме місце та час вчинення.
Типову «слідову картину» вбивств, вчинених з особливою жорстокістю становлять: труп потерпілого; тілесні ушкодження на ньому; стан одягу трупа; знаряддя та засоби злочину (їх частини); сліди крові, рук, ніг, зубів злочинця і потерпілого; сліди боротьби, що виявлені на місці події та на тілі, одязі потерпілого; сліди транспортних засобів, знарядь учинення злочину; частини одягу; мікрооб’єкти тощо. Вважаємо, що найбільш важливими слідами вчинення вбивства з особливою жорстокістю є сліди, залишені на тілі потерпілого, тобто на трупі, візуальний огляд яких на місці події дозволяє висувати первинні версії про спосіб вчинення злочину, послідовність злочинний дій, застосовані злочинцем знаряддя та засоби, а також ймовірну кількість злочинців, їх фізичну силу, навички тощо.
На підставі результатів системного аналізу статистичних даних за 2016 – 2023 р.р. щодо осіб, які вчинили вбивство з особливою жорстокістю, тобто кримінальне правопорушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, надано криміналістичну характеристику особі злочинця (стать, вік, освіта, частка осіб, які раніше вчиняли кримінальні правопорушення, у кого на момент оголошення про підозру судимість не знята і не погашена, вчинення досліджуваного виду злочину групою, схильність до проявів агресії, насильства та жорстокості, схильність до вживання алкоголю та наркотиків) та потерпілого. З’ясовано, що здебільшого потерпілими (жертвами злочину) є особи жіночої (67%) та чоловічої (33%) статі, частка неповнолітніх становить (12%). При цьому неповнолітні стають жертвами вбивства з особливою жорстокістю разом з дорослим, як правило одним із батьків (у 100% встановлених випадків). Встановлено, що в переважній більшості випадків злочинець та жертва знали один одного. У більшості встановлених випадків вчиненого вбивства з особливою жорстокістю (понад 70%) був наявний конфлікт між жертвою та злочинцем, який виник раптово, або довготривалий конфлікт чи неприязні стосунки.
Обставинами, що підлягають встановленню в ході досудового розслідування є обставини щодо часу, місця, способу вчинення вбивства з особливою жорстокістю; відомості про особу злочинця, потерпілу особу, зв’язок «потерпілий-злочинець» та інші обставини. Розкрито зміст кожної групи обставин, окреслені процесуальні й криміналістичні засоби їх встановлення.
Розглянуті організаційно-тактичні аспекти огляду місця події, що проводиться на місці вчинення вбивства з особливою жорстокістю, а також особливості призначення та проведення судово-медичної експертизи трупа. На наш погляд, результати саме цих процесуальних дій впливають на формування слідчої ситуації та на криміналістичне версіювання на початковому етапі досудового розслідування вбивства, вчиненого з особливою жорстокістю, а отже на умовний алгоритм розслідування.
Визначене коло обставин, що одразу в ході огляду або за його результатами можуть мати характер знання високого ступеня ймовірності, а також ті, з приводу яких на підставі результатів огляду можуть лише висуватися окремі криміналістичні версії, тобто обґрунтовані припущення. З метою дотримання принципу повноти огляду місця події встановлені повноваження та напрями діяльності залучених спеціалістів в проведенні огляду місця події. Окремо розглянуті завдання судово-медичного експерта з огляду трупа на місці події. Важливе значення в ході огляду місця вчинення вбивства з особливою жорстокістю має огляд біологічних слідів (крові, волосся, часток епітелію, мозкової речовини тощо). Надзвичайно важливою особливістю фіксування ходу огляду місця події є застосування сучасних технічних засобів фіксації, можливості яких наразі дуже різноманітні (3D сканерів тощо), розглянуто їх переваги й недоліки.
Встановлені особливості проведення судово-медичної експертизи трупа у кримінальних провадженнях про вбивства, вчинені з особливою жорстокістю, а також визначені напрями використання фактичних даних, що містяться у висновку судово-медичного експерта за результатами її проведення.
Проаналізовані запропоновані в криміналістичній літературі наукові визначення слідчої ситуації, визначено, що нею є як уявна, абстрактна, штучна інформаційна модель, яка є результатом узагальнення практики розслідування кримінальних правопорушень окремого виду, так і реальна сукупність умов, даних факторів, що існують на певному етапі розслідування. На підставі системного аналізу наукових криміналістичних джерел, присвячених теорії слідчої ситуації та вивчених нами матеріалів судово-слідчої практики щодо розслідування вбивств, вчинених з особливою жорстокістю, запропонована система типових слідчих ситуацій початкового та подальшого етапів розслідування вбивств, вчинених з особливою жорстокістю.
Зроблено висновок, що оскільки розслідування вбивств з особливою жорстокістю розпочинаються проведенням невідкладної слідчої (розшукової) дії, що може проводитися до внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а саме оглядом місця події, а слідча ситуація як реальна сукупність умов, даних факторів, що існують на початковому етапі розслідування, визначається враховуючи його результати, проміжні та кінцеві, а також враховуючи, що призначення судово-медичної експертизи трупа з метою встановлення причин смерті є обов’язком слідчого, прокурора, передбаченим п. 1 ч. 2 ст. 242 КПК України, тому не доцільно включати ці процесуальні дії до алгоритму дій слідчого в кожній слідчій ситуації.
Запропонована низка тактичних прийомів та рекомендацій, що можуть бути використані для підвищення ефективності проведення допиту підозрюваного у вбивстві з особливою жорстокістю. Визначено умови, що впливають на формування психологічного контакту слідчого і допитуваного підозрюваного. Встановлено фактори, які сприяють створенню безконфліктної ситуації допиту, в якій підозрюваний дає переважно правдиві показання, а сам допит не становить значних труднощів для слідчого.
Визначені тактичні прийоми та рекомендації для проведення допитів, що здійснюються у конфліктних слідчих ситуаціях (давання неправдивих показань, заявлення хибного алібі, обмова іншої особи) або підозрюваний взагалі обирає тактику відмовлятися від давання показань з метою не зашкодити собі.
Розглянуто доцільність призначення і можливості низки судових експертиз (судово-геномної, пожежно-технічної, коп'ютерно-технічної, судово-психіатричної експертизи).
Запропоновано перелік негласних слідчих (розшукових) дій, проведення яких може бути ефективним в ході розслідування вбивств з особливою жорстокістю, визначено завдання, що можуть бути вирішені шляхом їх проведення.