Книга як елемент соціальної комунікації в умовах російсько-української війни

Ковальчук, І. (2024). Книга як елемент соціальної комунікації в умовах російсько-української війни. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 48, 111-125. https://doi.org/10.17721/APULTP.2024.48.111-125

Статтю присвячено аналізу місця і ролі книги в системі соціальної комунікації, що розгортається на міждержавному рівні в умовах війни на прикладі гуманітарного проєкту "Українська книжкова поличка", ініційованого Першою Леді України Оленою Зеленською. Метою статті є розглянути книгу як соціально-комунікативний феномен, отримати розуміння як відбувається соціальна комунікація на міждержавному рівні та схарактеризувати елементи такої комунікації, дотримуючись комунікаційної моделі Лассвелла. У статті розглядаються елементи та учасники комунікації  з огляду на бібліотечні проєкти, та описуються її основні риси на інституційному рівні. Проєкт "Українська книжкова поличка" надає переконливі дані для проведення дослідження, оскільки він зібрав понад 47 000 книг українською мовою та в перекладах, і 190 українських книжкових поличок відкрито в 46 країнах світу. Наводяться статистичні дані по 22 країнах, в які вимушено переїхали українці через російську агресію. Аналізуються мотиви української держави розгортати і підтримувати комунікацію про українську літературу в умовах екзистенційних викликів. Названо склад комунікаторів, два типи реципієнтів комунікації, а саме зарубіжні політичні й інтелектуальні еліти та мільйони громадян України, переважно жінки та діти, які вимушено стали біженцями. Доведено, що книга стає каналом комунікації та її повідомленням. Український досвід демонструє, що збір книжок, організація бібліотек та книжкових поличок може бути результатом приватних та волонтерських ініціатив. Полиці створюються  не лише в національних та університетських бібліотеках, але і в місцях, де часто перебувають українці: у кав'ярнях, інформаційних центрах, місцях тимчасового розміщення для біженців, на мовних курсах та програмах інтеграції, на приватних підприємствах і в культурно-громадських місцях. Зроблено припущення, що гуманітарні літературні та бібліотечні проєкти можуть стати освітньою активністю, запропонувати читачам осмислення війни та миру та зробити внесок у процес формування та об'єднання нації.