Смарт-контракт як форма цивільно-правового договору

Варавка, В. (2019). Смарт-контракт як форма цивільно-правового договору. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, (111), 15–20. https://doi.org/https://doi.org/10.17721/1728–2195/2019/4.111–3

Розвиток інформаційних технологій, криптовалют і технології розподілених мереж мають наслідком виникнення нових видів цивільно-правових договорів – смарт-контрактів. Останніми роками вони набули значного практичного поширення в таких сферах, як залучення фінансування через первинне розміщення токенів (ICO), у фінансовому секторі, міжнародній торгівлі та державному управлінні. Водночас невизначений юридичний статус і відсутність правового регулювання смарт-контрактів та криптовалют містять певні ризики, пов'язані з їх застосуванням.
Метою даної статті є з'ясувати поняття смарт-контракту як різновиду цивільно-правового договору, оцінити його юридичний статус і проблеми правового регулювання й розробити пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання смарт-контрактів і криптовалют в Україні.
Установлено, що за правовою суттю смарт-контракт є цифровою формою цивільно-правового договору, що виражений у формі програмного коду й автоматично виконується в розподіленій мережі. Як і цивільно-правовий договір, смарт-контракт має такі елементи, як сторони договору, предмет договору та істотні умови договору. Юридична сила смарт-контракту залежить від того, чи має він базові властивості цивільно-правової угоди, основними з яких є докази того, що сторони мали наміри встановити цивільно-правові відносини, зрозумілість умов контракту і можливість зовнішнього примусу до їх виконання. Основними перевагами смарт-контракту є його здатність суттєво пришвидшити здійснення правочину, зменшити витрати та гарантувати сторонам обов'язкове виконання умов договору незалежно від волі сторін і третіх осіб. Основними ризиками смарт-контрактів є невизначений правовий статус як самого смарт-контракту, так і криптовалюти як засобу платежу, складність вираження умов договору в математичному алгоритмі, ризик помилки програмного коду та хакерської атаки. З метою розв'язання проблем правового регулювання смарт-контрактів в Україні потрібно внести зміни в законодавство, які дозволять урегулювати правовий статус криптовалют і визнати смарт-контракти формою цивільно-правового договору. Необхідно передбачити обов'язкову ідентифікацію сторін договору, підтвердження їхньої згоди з умовами договору шляхом накладення цифрового електронного підпису. Смарт-конракт має доповнюватися обов'язковим текстовим додатком з викладенням істотних умов договору, які матимуть юридичне значення при судовому розгляді. Потрібне переведення державних реєстрів на технологію блокчейн з юридичним закріпленням можливості автоматичного внесення змін до реєстрів при виконанні смарт-контракту.