Репозитарій КНУ
Увійти(current)
  1. Головна
  2. Наукова періодика | Scientific periodicals
  3. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія | Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology
  4. 2023
  5. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 1(100)
  6. Крейдовий рифтогенез у геологічній історії Українського сектору Чорного моря

Крейдовий рифтогенез у геологічній історії Українського сектору Чорного моря

Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
30 березня 2023 р.
Автор(и) :
Tyshchenko, А.
Стовба, С.
Фенота, П.
Тищенко, А.
Венгрович, Д.
Хрящевська, О.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/20088
DOI :
10.17721/1728-2713.100.06
Журнал :
Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія  
Том :
1
Випуск :
100
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
48
Кінцева сторінка :
57
Цитування :
[APA 7] Tyshchenko, А., Стовба, С., Фенота, П., Тищенко, А., Венгрович, Д., & Хрящевська, О. (2023). Cretaceous rifting in the geological history of the Ukrainian sector of the Black Sea. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(100), 48–57. https://doi.org/10.17721/1728-2713.100.06
[ДСТУ] Cretaceous rifting in the geological history of the Ukrainian sector of the Black Sea / А. Tyshchenko et al. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2023. Vol. 1, no. 100. P. 48—57. DOI: 10.17721/1728-2713.100.06 (date of access: 17.07.2026).
У межах українського сектору Чорного моря альб-сеноманські рифтові розломи утворили три великих за розмірами рифтових басейни, кожний з яких складався із системи грабенів та напівграбенів. Один із субширотних рифтових басейнів займав сучасні Каркінітський прогин, Крилівсько–Зміїну зону підняттів, вал Губкіна та Сулинську депресію на Одеському шельфі. Другий субширотний басейн займав сучасні підняття Тетяєва, прогин Сорокіна, підводне продовження кримських складок та, вочевидь, Кримські гори. Третій рифтовий басейн простягався з північного заходу на південний схід та охоплював Евксинський грабен, вал Андрусова, Східночорноморський басейн та вал Шатського. Найбільша глибина залягання підошви рифтового комплексу спостерігається в центральній частині Західночорноморського басейну, де вона становить 15,5–16,5 км. У Східночорноморському басейні максимальна глибина її залягання становить 12,5–13,5 км. Найменші глибини залягання підошви рифтового комплексу характерні для Каламітського валу та підводного продовження Гірського Криму. Під час кайнозойських фаз стиснення практично всі рифтові (напів)грабени зазнали інтенсивних складчастих деформацій та вертикальних рухів від декількох сотень метрів до 4–5 км. Більшість рифтових розломів при цьому зазнали часткової або повної інверсії.
Ключові слова :
Чорне море Одеський шельф Західночорноморський басейн Східночорноморський басейн вал Андрусова рифтогенез рифтові структури Black Sea Odesa Shelf Western Black Sea Basin Eastern Black Sea Basin Andrusov Ridge rifting rift structures
Файл(и) :
Вантажиться...
Ескіз
Формат :

Adobe PDF

Розмір :

687.24 KB

Контрольна сума :

(MD5):e2469d68aedc08ff1195bd12cdab3964

Creative Commons Attribution 4.0 International
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International
Контакти
  • ir.library@knu.ua
  • (044) 239-33-30
  • м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 42

Побудовано за допомогою Програмне забезпечення DSpace-CRIS - Розширення підтримується та оптимізується 4Наука

  • Доступність
  • Політика приватності
  • Угода користувача
  • Надіслати відгук