Анакреотичні мотиви у ліриці Максима Рильського

Науменко, Н. (2025). Anacreontic motifs in Maksym Rylskyi's poetry. Літературознавчі студії, 1(68), 76–90. https://doi.org/10.17721/2520-6346.1(68).76-90

У статті на основі естетичних концепцій анакреонтичного стилю в поезії проаналізовано вірші Максима Рильського різних років, засновані на образності вина. У ранньому періоді творчості такими були стилізації народних пісень ("Білий сніг, вино червоне..."), філософські медитації ("Я тільки надпив свою чарку..."), сонети-взірці інтимної лірики ("У теплі дні збирання винограду..."), а вже у 1950-х роках жанрову палітру "винної" поезії доповнили ліричні портрети ("Виноградар", "Троянди й виноград"). Відтак утверджено, що саме лірику М. Рильського можна визначити основою для формування українського "хамрійяту", тобто специфічного масиву поезії, пов'язаного з мотивами винопиття, застілля, кохання. Важливість дослідження поетичного доробку в цьому ключі полягає у виявленні та інтерпретації архетипної образності через деталі повсякденного життя.