Поетика діджимодернізму в сучасній українській літературі

Пропонована дисертація – комплексне дослідження поетики діджимодернізму в сучасній українській літературі. Мета наукової роботи полягала у визначенні характерних ознак діджимодерністської поетики в прозових і поетичних творах вітчизняних авторів, написаних протягом останніх десятиліть. У процесі досягнення цієї мети було визначено, що діджимодернізм – це світоглядно-мистецький напрям, який з’явився в епоху стрімкого розвитку цифрових технологій, прийшовши на зміну постмодернізмові приблизно в середині 90-х років ХХ століття. Діджимодернізм разом із метамодернізмом є однією з головних пост-постмодерністських теорій. У роботі окреслено й проаналізовано ознаки діджимодерністської текстуальності, а саме: поступальність, хаотичність, скороминущість, перероблення та опосередкованість текстових ролей, анонімне, множинне й соціальне авторство, плинність рамок, електронно-цифрова форма; розглянуто й схарактеризовано естетичні (інфантильність, реалізм, «нова щирість», аутичність) й ідейно-тематичні (віртуалізація реальності, існування людини в мережі й поза нею, проблема цифрового безсмертя тощо) домінанти діджимодерністських текстів. З’ясовано, що в художніх творах діджимодерністські ознаки можуть поєднуватися з постмодерністськими та метамодерністськими. На прикладі прозових і поетичних творів сучасної української літератури було визначено, що взаємовідношення в тріаді автор – текст – читач змінилося: в епоху діджимодернізму концепція «смерті автора» втрачає свою актуальність, натомість, із розповсюдженням Інтернету й соціальних мереж поширеним стає явище колективного авторства, текст тяжіє до нескінченності, мультимедійності й інтерактивності, що зумовлює перетворення реципієнта з пасивного читача на співавтора твору, нерідко вимагаючи від нього навичок глядача, слухача, гравця тощо. Наукова новизна роботи полягає в спробі аналізу протодіджимодерністських (ергодична література, гіпертекстуальний роман, реаліті-роман) й діджимодерністських форм літератури (інтерактивна та мережева (фейсбук-роман чи існта-поезія) література, ЛітРПГ, фанфікшн, візуальна новела, відеопоезія, кодопоезія, генерована література), а також окресленні функцій технологій QR-коду й штучного інтелекту в літературних творах. Висновки здійсненого дослідження сприяють поглибленому розумінню процесів, що відбуваються в сучасній українській літературі під впливом цифрових технологій, унаочнюють значущість діджимодернізму як літературного напряму.

Зозуля Д. В. Поетика діджимодернізму в сучасній українській літературі : дис. … доктора філософії : 035 Філологія / Наук. кер. Н. І. Бернадська. Київ, 2025. 225 с.