Виклики інформаційній безпеці України в умовах повномасштабного російського вторгнення

З початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, поряд зі стагнацією летальної зброї та кіберзброї – кібератаки на національні інформаційні ресурси, інформаційні системи та сайти органів державної влади, кіберзлочини, негативні поширився інформаційний вплив на всі сфери функціонування нашої держави і суспільства, завдавши їм значних втрат. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо забезпечення інформаційної безпеки України в умовах повномасштабної війни з Росією. Важливими завданнями є консолідація суспільства, створення єдиної стратегії і тактики боротьби з агресором, але сьогодні ми продовжуємо потужне посягання на інформаційну безпеку нашої держави, пов’язане переважно зі спробами інформаційних суб’єктів, у тому числі іноземних, свідомо прикривати змісту заходів за участю України, подавати в неправдивій формі інформацію про розвиток політичних, соціальних, економічних та інших подій, спрямованих на дискредитацію держави в очах міжнародної спільноти та власного народу, підвищення довіри до неї як надійний партнер і значущий суб’єкт міжнародного права. Методологія дослідження базується на загальнонаукових та спеціальних методах наукового пізнання суспільних явищ і процесів, зокрема системному, історичному, логічному, структурно-функціональному та інших мето- дах наукового пізнання державного управління, які спрямовані на отримання об’єктивних і надійні результати. Результати. Пропаганда та дезінформація були викликом протягом десятиліть, але особливо небезпечними під час війни. Дезінформація як від державних, так і від недержавних структур намагається посіяти паніку, спотворити оперативну інформацію з дипломатичного, культурного, економічного, військового фронтів (особливо серед громадян у зоні бойових дій чи на тимчасово окупованих територіях), підірвати довіру до демократичних інституцій та представити авторитарні режими як найкращі для забезпечення якості життя громадян. Таким чином, в умовах війни актуальним є розробка та прийняття Національного плану дій з кібербезпеки та інформа- ційної безпеки в умовах воєнного стану. Ключовими складовими якого мають стати: поєднання кіберспроможностей держав коаліції для проведення активних превентивних кібероперацій проти агресора; розгортання експертних аналітичних центрів для моделювання та прогнозування загроз, технологій та алгоритмів атак кіберугруповань агресора з метою їх попередження та мінімізації ризиків для держави та суспільства, зміцнення комплексної системи інформаційного забезпечення захист органів державної влади та об’єктів управління від місцевого до загальнодержавного рівнів, поінформованість посадових осіб та громадян про можливі кіберзагрози та заходи щодо їх запобігання, безпечна робота в середовищі інформаційних систем, соціальних мереж, розвиток критичного ставлення до інформації в Інтернет. Пріоритетом також є запровадження комплексної системи підготовки фахівців з інформаційно-психологічних операцій на основі європейських практик та з урахуванням українського досвіду, набутого під час проведення спеціальних операцій. Це допоможе створити відповідний професійний кадровий резерв. Практичні наслідки. Впровадження в державно-управлінську практику забезпечення інформаційної безпеки в умовах повномасштабної війни моделі системного впливу на інформаційну безпеку Української держави, яка вклю- чає: нестандартну системну, інституційну поведінку суб’єктів інформаційної безпеки з метою попередження негативних зовнішніх інформаційно-психологічних впливів; адаптація системи захисту інформації до нових викликів і загроз. Цінність/ оригінальність. Оптимізація структури та функцій системи інформаційної безпеки України з урахуванням сучасних викликів і загроз національним інтересам України в інформаційній сфері та вимог до систем творчої безпеки має включати: механізми інформаційно-аналітичного забезпечення інформації. психологічна безпека, яка охоплює мережу аналітичних інститутів (державних і недержавних); механізми співпраці держави з інститутами громадянського суспільства, з міжнародними організаціями та структурами регіональної безпеки; заходи дострокового впливу на причини, що створюють загрози національним інтересам в інформаційній сфері; удосконалення механізму інформаційно-аналітичного забезпечення розробки та впровадження паспортів у практику державного управління загрожують інформаційній та психологічній безпеці.

РОЗДІЛ 4.3 колективної монографії «Глобалізаційні виклики: урядування майбутнього».

Клименко І. Виклики інформаційній безпеці України в умовах повномасштабного російського вторгнення / Ілона Клименко // Глобалізаційні виклики: урядування майбутнього : монографія / за заг. ред. Л. Г. Комахи, І. В. Алєксєєнко ; Міністерство освіти і науки України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка . – Київ: ВПЦ "Київський університет", 2022. – С. 860-896.