Методичні аспекти та результати визначення технічно можливого гідроенергетичного потенціалу річок України (на прикладі району басейну річки Дніпро)
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
20 грудня 2024 р.
Автор(и) :
Данько, Костянтин
Український гідрометеорологічний інститут
Почаєвець, Олена
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
4(107)
ISSN :
1728-3817
Початкова сторінка :
95
Кінцева сторінка :
103
Цитування :
[APA 7] Ободовський, О. Г., Данько, К., Почаєвець, О., Корогода, Н. П., & Гребінь, В. В. (2024). Методичні аспекти та результати визначення технічно можливого гідроенергетичного потенціалу річок України (на прикладі району басейну річки Дніпро). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, (4(107)), 95–103. https://doi.org/10.17721/1728-2713.107.12
[ДСТУ] Методичні аспекти та результати визначення технічно можливого гідроенергетичного потенціалу річок України (на прикладі району басейну річки Дніпро) / О. Г. Ободовський та ін. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2024. № 4(107). С. 95—103. DOI: 10.17721/1728-2713.107.12 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. Диверсифікація джерел виробництва електроенергії набуває значної уваги в період сьогодення в Україні. Особливо це актуалізується виведенням з ладу російськими агресорами електрогенеруючих потужностей ТЕС та великих ГЕС. У цьому контексті стає важливим задіяння альтернативних (відновлювальних) енергетичних джерел, зокрема малої гідроенергетики. Саме тому актуальним є дослідження технічно можливого гідроенергетичного потенціалу річок.
Методи. Обґрунтування та величину технічно можливого гідроенергетичного потенціалу річок можна визначити із запропонованої нами загальної схеми встановлення потенціалу для річок України. Для цього проведено експертну оцінку основних ризиків, які можуть спричинити зниження загального виробництва гідроелектроенергії.
Результати. Встановлено, що найбільший відсоток втрат технічно можливого потенціалу, відносно загального гідроенергетичного потенціалу, притаманний басейнам річок Прип'яті, Стоходу та Самари і коливається в межах 48–58,5 %. Тут провідну роль відіграють похили русел річок та заболоченість їх водозборів. Найменші показники цих втрат характерні для таких річок, як Супій, Ірклій, Ствига та Уж, і змінюються від 23 до 25 %. Пріоритетними тут є втрати, зумовлені заболоченістю та меліорацією території заплав.
Висновки. Придатними до використання, з урахуванням всіх потенційних втрат і ризиків, можна вважати 226087 кВт (39 %) від загального гідроенергетичного потенціалу досліджуваних річок.
Методи. Обґрунтування та величину технічно можливого гідроенергетичного потенціалу річок можна визначити із запропонованої нами загальної схеми встановлення потенціалу для річок України. Для цього проведено експертну оцінку основних ризиків, які можуть спричинити зниження загального виробництва гідроелектроенергії.
Результати. Встановлено, що найбільший відсоток втрат технічно можливого потенціалу, відносно загального гідроенергетичного потенціалу, притаманний басейнам річок Прип'яті, Стоходу та Самари і коливається в межах 48–58,5 %. Тут провідну роль відіграють похили русел річок та заболоченість їх водозборів. Найменші показники цих втрат характерні для таких річок, як Супій, Ірклій, Ствига та Уж, і змінюються від 23 до 25 %. Пріоритетними тут є втрати, зумовлені заболоченістю та меліорацією території заплав.
Висновки. Придатними до використання, з урахуванням всіх потенційних втрат і ризиків, можна вважати 226087 кВт (39 %) від загального гідроенергетичного потенціалу досліджуваних річок.
Галузі знань та спеціальності :
10 Природничі науки::103 Науки про Землю
Галузі науки і техніки (FOS) :
Природничі науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
732.33 KB
Контрольна сума :
(MD5):ff09136158ee3f28c57b1f5a579e9356
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International