ФІНАНСУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2 лютого 2026 р.
Автор(и) :
Мова основного тексту :
Англійська
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
1
ISSN :
1728-2667
Початкова сторінка :
150
Кінцева сторінка :
155
Цитування :
[APA 7] СТЕПАНОВА, А. (2026). CURRENT CHALLENGES IN FINANCING HIGHER EDUCATION. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, (1), 150–155. https://doi.org/10.17721/1728-2667.2026/228-1/16
[ДСТУ] СТЕПАНОВА А. CURRENT CHALLENGES IN FINANCING HIGHER EDUCATION. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. 2026. no. 1. P. 150—155. DOI: 10.17721/1728-2667.2026/228-1/16 (date of access: 17.07.2026).
В с т у п . Основним фундаментом якісного розвитку економіки країни є рівень розвитку її освіти та науки. В умовах поточних викликів, це критично важливо для виживання країни. Стан освіти та науки в Україні вкрай залежить від наявних ресурсів для їхнього фінансування, пошуку успішних світових прикладів та їх імплементації та адаптації до сучасних реалій країни, критичність у підходах до обрання критеріїв щодо першочерговості фінансування саме освіти та науки. Метою дослідження є аналіз стану фінансування вищої освіти в Україні, взаємозв'язок з індексом людського розвитку та пошук можливих траєкторій подальшого розвитку досліджуваної сфери.
М е т о д и . Для розкриття мети і завдань дослідження використано методи аналізу і синтезу (узагальнення та виокремлення ключових позицій дослідження); статистичний (опрацювання статистичної інформації щодо поточного стану фінансування вищої освіти), графічний (для наочного відображення досліджуваних процесів).
Р е з у л ь т а т и . Продемонстровано вплив таких результуючих показників як Індекс людського розвитку (ІЛР) та Глобальний інноваційний індекс на формування пріоритетів державної політики в Україні. Виявлено, що Україна виробляє більше інноваційної продукції порівняно з рівнем інноваційних інвестицій та те, що Україна у рейтингу ІЛР має результати, вищі за прогнозовані. Україна витрачає значну частку державних коштів на освіту, але має низьку ефективність через досить велику кількість освітніх закладів і динаміку зменшення кількості студентів, що ставить під сумнів ефективність використання цих ресурсів. Проаналізовано приклад роботи німецької моделі фінансування освіти й науки, де, через проведення відкритих конкурсів серед університетів на отримання великих грантів стан зазначеної галузі показав стрімкий розвиток, який відображено у рейтингових позиціях університетів, і приклад Ізраїлю, який демонструє алгоритм дій для створення "стартап-нації".
В и с н о в к и . Визначено, що розвиток економіки знань вимагає якісної освіти й ефективного фінансування, що передбачає прозоре використання державних коштів і стимулювання кредитування вищої освіти. Основними проблемами є відсутність інноваційних фінансових механізмів, низька інвестиційна активність бізнесу та слабка інтеграція науки у міжнародний простір, що знижує ефективність використання ресурсів. Для досягнення прориву у сфері освіти необхідно інвестувати в матеріально-технічну базу університетів, оптимізувати бюджетні витрати та підтримувати заклади з високим потенціалом розвитку.
М е т о д и . Для розкриття мети і завдань дослідження використано методи аналізу і синтезу (узагальнення та виокремлення ключових позицій дослідження); статистичний (опрацювання статистичної інформації щодо поточного стану фінансування вищої освіти), графічний (для наочного відображення досліджуваних процесів).
Р е з у л ь т а т и . Продемонстровано вплив таких результуючих показників як Індекс людського розвитку (ІЛР) та Глобальний інноваційний індекс на формування пріоритетів державної політики в Україні. Виявлено, що Україна виробляє більше інноваційної продукції порівняно з рівнем інноваційних інвестицій та те, що Україна у рейтингу ІЛР має результати, вищі за прогнозовані. Україна витрачає значну частку державних коштів на освіту, але має низьку ефективність через досить велику кількість освітніх закладів і динаміку зменшення кількості студентів, що ставить під сумнів ефективність використання цих ресурсів. Проаналізовано приклад роботи німецької моделі фінансування освіти й науки, де, через проведення відкритих конкурсів серед університетів на отримання великих грантів стан зазначеної галузі показав стрімкий розвиток, який відображено у рейтингових позиціях університетів, і приклад Ізраїлю, який демонструє алгоритм дій для створення "стартап-нації".
В и с н о в к и . Визначено, що розвиток економіки знань вимагає якісної освіти й ефективного фінансування, що передбачає прозоре використання державних коштів і стимулювання кредитування вищої освіти. Основними проблемами є відсутність інноваційних фінансових механізмів, низька інвестиційна активність бізнесу та слабка інтеграція науки у міжнародний простір, що знижує ефективність використання ресурсів. Для досягнення прориву у сфері освіти необхідно інвестувати в матеріально-технічну базу університетів, оптимізувати бюджетні витрати та підтримувати заклади з високим потенціалом розвитку.
Ключові слова :
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
384.53 KB
Контрольна сума :
(MD5):1cace60a9f0a159bd83bc7c8c8990944
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International