Функціонування грошових сурогатів у формі криптовалюти як механізм сек’юритизації банківських активів

Слєсарєва А. А. Функціонування грошових сурогатів у формі криптовалюти як механізм сек’юритизації банківських активів : дис. ... доктора філософії : 292 Міжнародні економічні відносини. Київ, 2025. 241 с.

Слєсарєва А.А. «Функціонування грошових сурогатів у формі криптовалюти як механізм сек’юритизації банківських активів».- Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 29 «Міжнародні відносини» за спеціальністю 292 «Міжнародні економічні відносини», Міністерство освіти і науки України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка - Київ, 2025.
У дисертації досліджено феномен грошових сурогатів у формі криптовалюти як складової сучасної системи фінансової інтермедіації та механізму трансформації банківських активів у ліквідні фінансові інструменти. Обґрунтовано, що з розвитком цифрових технологій і децентралізованих фінансових мереж сформувалася якісно нова форма грошового обігу, у межах якої криптовалюта перестає бути виключно альтернативним засобом розрахунків та інвестиційним активом. Вона починає виконувати функцію сек’юритизації, забезпечуючи перерозподіл вартості та фінансового ризику між учасниками ринку у цифровому середовищі. Саме ця трансформація зумовлює перехід від класичних моделей сек’юритизації, що спираються на традиційну інституційну інфраструктуру, до цифрових форматів структурованого фінансування, де ключову роль відіграють технології токенізації та смарт-контракти.
Доведено, що поява криптовалют не є випадковим технологічним феноменом, а закономірним етапом еволюції грошових відносин і проявом глибокої інституційної трансформації світової фінансової системи. На основі історико-логічного та системного аналізу встановлено, що грошові сурогати, які традиційно виконували компенсаторну функцію в умовах дефіциту ліквідності або обмежень доступу до фінансових ресурсів, у цифровому середовищі набули принципово іншого статусу. Вони перетворилися на глобальний інвестиційний інструмент, що інтегрується у структуру

міжнародних фінансових потоків і починає виконувати роль повноправного елемента фінансової архітектури. Зростання частки цифрових активів у балансах фінансових установ змінює традиційні принципи побудови активів і зобов’язань, посилює гнучкість управління ліквідністю та створює об’єктивні передумови для появи нових форм сек’юритизації, орієнтованих на цифрове середовище.
Розкрито теоретико-методологічні основи сек’юритизації банківських активів у контексті цифровізації глобальних фінансових потоків. Показано, що сучасна сек’юритизація поступово виходить за межі класичної моделі емісії цінних паперів під забезпечення активів та еволюціонує у напрямі токенізації активів у цифровому просторі. Такий підхід не тільки розширює межі фінансового посередництва, але й створює можливості формування відкритих ринків ліквідності, у межах яких обіг вартості здійснюється безперервно та поза традиційними часовими, географічними й інституційними обмеженнями банківських систем. У результаті цифрові активи стають не зовнішнім доповненням до фінансової системи, а її органічним елементом.
У роботі запропоновано цілісну модель крипто-сек’юритизації, яка інтегрує технологічний, фінансовий і регуляторний рівні функціонування. Показано, що криптовалюта в межах цієї моделі може виступати ефективним цифровим механізмом сек’юритизації, за допомогою якого ризикові банківські активи трансформуються у токенізовані зобов’язання з прозорою структурою вартості та формалізованими параметрами ризику. Обґрунтовано, що застосування токенізаційних технологій сприяє підвищенню ліквідності банківських портфелів, зниженню фінансового тертя у вигляді трансакційних та операційних витрат, прискоренню руху капіталу та посиленню ефективності трансмісійних механізмів вартості у фінансовій системі.
Для кількісної верифікації теоретичних положень здійснено економетричне дослідження взаємозв’язку між рівнем сек’юритизаційної активності банків і масштабом впровадження ними токенізаційних технологій.

На основі панельних даних сто тридцяти провідних транснаціональних банків світу за 2019–2023 рр. побудовано емпіричну модель, результати якої підтвердили, що наявність сек’юритизаційної експертизи є суттєвим каталізатором інновацій у сфері токенізації активів і визначає здатність банків ефективно інтегрувати цифрові інструменти у свою діяльність. У рамках дослідження запропоновано два нові аналітичні індикатори - індекс інновацій у токенізації (Tokenization Innovation Index, TII) та коефіцієнт сек’юритизаційної активності (SEC_RATIO), які дозволяють кількісно оцінити рівень цифрової зрілості фінансових установ і забезпечують подальші можливості для міжбанківських та міжкраїнних порівнянь. Наукова новизна полягає у формуванні цілісної концепції функціонування грошових сурогатів у формі криптовалюти як механізму сек’юритизації банківських активів. Вперше нами запропоновано методологічне обґрунтування процесу крипто- сек’юритизації як результату інтеграції банківських і цифрових фінансових технологій; розроблено економетричну модель взаємозв’язку між сек’юритизаційною компетенцією банків і рівнем інновацій у сфері токенізації; введено аналітичні індикатори (TII, SEC_RATIO) для кількісної оцінки цифрової трансформації фінансового сектору. Нами вдосконалено понятійно-категоріальний апарат, розкрито зміст категорій «фінансове тертя»,
«цифрова ліквідність» і «децентралізовані фінанси».

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості застосування розробленої моделі крипто-сек’юритизації для оцінювання готовності банківських установ до цифрової інтеграції, вдосконалення системи управління ризиками та розроблення стратегій структурованого фінансування. Запропоновані підходи використовуються центральними банками, фінансовими регуляторами та міжнародними організаціями при формуванні політики цифрової трансформації фінансових ринків, а також у науково-освітній діяльності при викладанні дисципліни «Міжнародні економічні відносини».