Розріз Жидачів і його значення у пізнанні морфолітогенетичних процесів в басейні Дністра

Яцишин, А., Дмитрук, Р., Кирильчук, А., & Лялюк, М. (2025). Розріз Жидачів і його значення у пізнанні морфолітогенетичних процесів в басейні Дністра. Фізична географія та геоморфологія, 48(2), 50–59. https://doi.org/10.17721/phgg.2025.48.2/130.05

В публікації проаналізовано сучасний стан вивченості будови фрагментів долин Дністра і Стрия в межах Стрийсько-Жидачівської улоговини. Опрацьований нами новий розріз терасових відкладів ‒ Жидачів, дає унікальні можливості встановити: 1) закономірності будови пухких нагромаджень однієї з плейстоценових терас р. Стрий; 2) місце (номер) дослідженої тераси в загальній номенклатурі терас рік басейну Дністра; 3) удосконалити уявлення про перебіг морфогенетичних процесів в улоговині, зокрема, і в долинах Стрия та Дністра ‒ взагалі. В розрізі розкрита верхня частина відкладів тераси, представлених лесово-ґрунтовим покривом та алювієм заплавної і старичної фацій. Лесово-ґрунтовий покрив складений голоценовим ґрунтом, який розвинений на дубнівському (витачівському) викопному ґрунті (MIS 3), що безпосередньо залягає на відкладах сформованих упродовж п’ятої ізотопно-кисневої стадії (MIS 5), а саме перешаруванні інстерстадіальних ґрунтів з лесовими утвореннями, які підстеляються інтергляціальним (еємським) лісовим ґрунтом. Ілювіальний горизонт еємського викопного ґрунту розвинений на лесоподібних відкладах, які стратиграфічно відповідають верхньому горизонту середньоплейстиоценових (MIS 6) лесів, підстелених алювієм заплавної фації. Алювій руслової фації, який розкритий розвідувальними свердловинами, закладеними неподалік кар’єру, представлений 18-метровою товщею валунно-галькового матеріалу.
Будова лесово-ґрунтового покриву тераси дає підстави впевнено ідентифікувати її як середньоплейстоценову четверту надзаплавну (єзупільську). Теплий алювій цієї тераси, імовірно, нагромаджувався впродовж кайдацького часу (MIS 7), а завершення нагромадження алювію відбувалось в холодних умовах тясминського палеокліматичного етапу (MIS 6).
Результати досліджень розрізів Голобутів, Жидачів та інших свідчать про те, що північна частина Стрийсько-Жидачівської улоговини виповнена алювієм, який осаджувався починаючи з середнього плейстоцену включно.