ПОЛІТИКА ТІЛА І МЕТАФІЗИКА ДУШІ: ДО АНАЛІЗУ ПРОДУКТИВНОСТІ ВЛАДИ

Karaschuk, M., Lipin, M. (2025). POLITICS OF THE BODY AND METAPHYSICS OF THE SOUL: TOWARDS AN ANALYSIS OF THE PRODUCTIVITY OF POWER. Politology bulletin(98), 37–52. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.98.37-52

У статті досліджено трансформацію владних практик у взаємодії з тілом і душею протягом останніх двох століть. Обгрунтовано, що початкове спрямування влади на мислячу душу поступово змінилося включенням тіла як безпосереднього об’єкта політичного управління. Розкрито механізми переходу від суверенної влади до її дисциплінарних та біополітичних форм, де тіло стає медіумом суб’єктивності та простором інвестування владних відносин. Прослідковано епістемологічний зсув у філософії та науках про людину, що проявляється у зростанні інтересу до фізіології, психології та сексуальності, який не лише формує знання про тіло, а й продукує нові владні практики. Показано, що «поворот до тіла» у філософії XX ст. відображає одночасно політичне включення тіла у механізми влади та його деконструкцію як автономного простору. Досліджено взаємозв’язок між знанням про тіло, філософським осмисленням тілесності та управлінням життям як об’єктом політики, що знаменує перехід від метафізики душі до менеджменту тіла. Розкрито, що сучасна влада функціонує не лише як зовнішній контроль, а як принцип індивідуалізації, регулюючи можливості суб’єкта через включення та виключення. Проте зазначене включення і перетворення тіла на місце влади не тільки підносять і розкріпачують але й деконструюють його. Людське тіло у яке інвестується влада поступово обертається на знак або на біологічне життя. У цьому контексті метою нашого дослідження є аналіз зв’язку між зростанням знання про тіло, філософським «поворотом до тілесності» та включенням життя у політичні процеси, що знаменує перехід від метафізики душі до менеджменту тіла.Дослідження базується на засадах таких методологічних підходів, як критичний, діалектичний, герменевтичний, генеалогічний та порівняльного аналізу, а також на загальнонаукових принципах об’єктивності та історизму.