Параметри
Засоби звукопису як інструмент впливу в рекламі (на матеріалі телевізійних рекламних роликів)
Дата випуску :
2023
Автор(и) :
Вербицька Ольга
Анотація :
У ході роботи проаналізовано праці українських та зарубіжних мовознавців в царині фоностилістики. Різні підходи до вивчення цієї лінгвістичної галузі, зокрема фонетичний, фонологічний, експресивний, семантичний, функціональний, просодичний.
Звукопис – одне із центральних явищ і понять фоностилістики. Була коротко розглянута його дефініція та засоби. Звукопис пов'язаний із проблемою зв’язку звука і смислу. Вдалося простежити історію дослідження цього явища, починаючи із часів Платона. Було виділено звукосимволізм, оскільки він тісно пов'язаний зі звукописом. Була розглянута історія вивчення звукосимволізму, починаючи з часів В. фон Гумбольдта.
Були проаналізовані засоби звукопису: поєднання голосних та приголосних звуків, які створюють певні звукові образи, та художні фігури. Було визначено функції звукопису в рекламі та основні характеристики приголосних і голосних звуків. Гіпотетично, спосіб творення приголосних звуків впливає на те, які асоціації вони викликатимуть у слухача/глядача. Також враховано «фонетичну мотивацію» та її різновиди (позитивна, негативна, нейтральна).
Було проаналізовано художні засоби звукопису: алітерацію, асонанс, дисонанс, монофонічний повтор, анафору, епіфору, риму, епанафору, анепіфору, еквіфонію, метафонію, тавтограму, ономатопею, логогриф, паронімічну атракцію, ліпограму та тонему.
Були проаналізовані найпоширеніші рекламні ролики різних категорій, щоб визначити, яку функцію звукопис у них виконує найчастіше, та які емоції викликає.
У більшості випадків звукопис у текстах використовується спеціально, проте інколи він там випадковий. Фонетична мотивація майже у всіх випадках є позитивною, а негативна трапляється рідко. Нейтральна фонетична мотивація в проаналізованих роликах відсутня.
Звукопис – одне із центральних явищ і понять фоностилістики. Була коротко розглянута його дефініція та засоби. Звукопис пов'язаний із проблемою зв’язку звука і смислу. Вдалося простежити історію дослідження цього явища, починаючи із часів Платона. Було виділено звукосимволізм, оскільки він тісно пов'язаний зі звукописом. Була розглянута історія вивчення звукосимволізму, починаючи з часів В. фон Гумбольдта.
Були проаналізовані засоби звукопису: поєднання голосних та приголосних звуків, які створюють певні звукові образи, та художні фігури. Було визначено функції звукопису в рекламі та основні характеристики приголосних і голосних звуків. Гіпотетично, спосіб творення приголосних звуків впливає на те, які асоціації вони викликатимуть у слухача/глядача. Також враховано «фонетичну мотивацію» та її різновиди (позитивна, негативна, нейтральна).
Було проаналізовано художні засоби звукопису: алітерацію, асонанс, дисонанс, монофонічний повтор, анафору, епіфору, риму, епанафору, анепіфору, еквіфонію, метафонію, тавтограму, ономатопею, логогриф, паронімічну атракцію, ліпограму та тонему.
Були проаналізовані найпоширеніші рекламні ролики різних категорій, щоб визначити, яку функцію звукопис у них виконує найчастіше, та які емоції викликає.
У більшості випадків звукопис у текстах використовується спеціально, проте інколи він там випадковий. Фонетична мотивація майже у всіх випадках є позитивною, а негативна трапляється рідко. Нейтральна фонетична мотивація в проаналізованих роликах відсутня.
Бібліографічний опис :
Вербицька О. Засоби звукопису як інструмент впливу в рекламі (на матеріалі телевізійних рекламних роликів) : кваліфікаційна робота … магістр : 035 Філологія / Вербицька Ольга. – Київ, 2023. – 87 с.
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
422.4 KB
Контрольна сума:
(MD5):44a0dcedd9d8380206eb97e558869362
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-NC