Параметри
Геополітичне суперництво США і РФ на просторі колишнього СРСР
Тип публікації :
Дисертація
Дата випуску :
3 червня 2025 р.
Автор(и) :
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
Райков А. Е. Геополітичне суперництво США і РФ на просторі колишнього СРСР : дис. … доктора філософії : 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії / Райков Артур Ернстович ; наук. кер. П. М. Ігнатьєв. Київ, 2025. 255 с.
Дисертація присвячена комплексному аналізу геополітичного суперництва між Сполученими Штатами Америки та Російською Федерацією за вплив на країни пострадянського простору. Це питання набуло особливої актуальності в умовах трансформаційних змін міжнародної системи, посилення конфронтації між провідними державами світу та зростання стратегічного значення країн колишнього СРСР у нових безпекових, політичних та економічних реаліях.
З метою виявлення геополітичних цілей і мотивів зовнішньої політики США і РФ щодо пострадянського регіону автором були проаналізовані ключові стратегічні зовнішньополітичні документи обох країн, що дозволило визначити пріоритети їхньої діяльності, фактори впливу на становлення і розвиток конкурентної боротьби між ними та окреслити його динаміку.
Автором показано, що геополітичне суперництво між Росією та США характеризується розширенням спектру інструментів впливу. На основі аналізу стратегічних документів та практичних кроків обох держав встановлено, що поряд із традиційними методами (дипломатичний тиск, застосування військової сили) все активніше застосовуються механізми м’якої сили, економічного співробітництва, культурної дипломатії та діяльності в рамках багатосторонніх ініціатив. Зроблено висновок, що США акцентують увагу на демократизації, інституційному розвитку та зміцненні громадянського суспільства у пострадянських країнах, тоді як Росія фокусується на збереженні статусу-кво, підтримці традиційної сфери впливу та відновленні регіонального домінування.
Окремо розкрита специфіка економічного та гуманітарного суперництва між США та РФ. Зокрема, встановлено, що для утвердження політичного статусу обидва державні актори використовують економічну інтеграцію, міжнародну фінансову підтримку, інвестиції в інфраструктурні об’єкти, прокладання нових логістичних маршрутів, створення умов для диверсифікації торгово-економічного партнерства, а також впроваджують інформаційні та гуманітарні заходи для формування позитивного іміджу серед населення пострадянських країн та збільшення рівня лояльності до політики РФ і США у владних структурах.
У роботі окремо проаналізовано використання так званих коронавірусної та вакцинної дипломатії у період пандемії COVID-19, що стало проявом суперництва за вплив у гуманітарній сфері та засобом власної популяризації серед населення країн пострадянського простору. Автором доведено, що через постачання вакцин, медичного обладнання та надання фінансової підтримки США і РФ працювали над покращенням свого авторитету, водночас демонструючи ефективність власних моделей реагування на глобальні кризи.
Значну увагу в дослідженні приділено визначенню геополітичних інтересів РФ щодо країн пострадянського простору, зокрема як частини її прагнень до відновлення свого гегемоністського статусу в регіоні. Були розглянуті основні зовнішньополітичні кроки Росії щодо України, Білорусі, Киргизстану, держав Південного Кавказу, які офіційна Москва розглядає як традиційну сферу інтересів. Встановлено, що РФ прагне консолідувати контроль над пострадянським регіоном, використовуючи як жорсткі, так і гібридні методи, а саме: військову присутність, політичну підтримку місцевих лояльних режимів, економічну та енергетичну залежність, інформаційно-ідеологічний вплив.
У свою чергу, у роботі також оцінено динаміку реалізації геополітичної стратегії Сполучених Штатів Америки щодо пострадянських країн на прикладі південнокавказьких держав, Білорусі, Киргизстану та України. Виявлено, що США розглядають державних акторів на просторі колишнього СРСР як зону стратегічної конкуренції з Російською Федерацією, намагаючись при цьому зміцнити своє положення через підтримку демократизації політичних режимів, реформування місцевих економік, розвиток економічної кооперації та інтенсифікацію партнерства у сфері безпеки.
Визначено, що геополітичне суперництво між США і РФ є одним з ключових факторів, який суттєво впливає на формування вектору зовнішньої політики пострадянських країн, ступінь їхньої суб’єктності та ситуацію у регіональній безпеці. Прояви конкуренції між двома державними акторами сприяють формуванню нових балансів сил у регіоні, змінюють динаміку співпраці окремих країн зі США та РФ, а також трансформують геополітичну конфігурацію на пострадянському просторі.
У дисертації також запропоновано низку рекомендацій щодо потенційного зміцнення стратегічного партнерства між українською та американською стороною в умовах продовження російської збройної агресії та політичної турбулентності у світі. Підкреслюється важливість посилення економічної та енергетичної співпраці між країнами, посилення кооперації у сферах безпеки і оборони, синхронізації дипломатичних зусиль офіційних Києва і Вашингтона задля досягнення всеосяжного миру та підтримки регіональної безпеки.
З метою виявлення геополітичних цілей і мотивів зовнішньої політики США і РФ щодо пострадянського регіону автором були проаналізовані ключові стратегічні зовнішньополітичні документи обох країн, що дозволило визначити пріоритети їхньої діяльності, фактори впливу на становлення і розвиток конкурентної боротьби між ними та окреслити його динаміку.
Автором показано, що геополітичне суперництво між Росією та США характеризується розширенням спектру інструментів впливу. На основі аналізу стратегічних документів та практичних кроків обох держав встановлено, що поряд із традиційними методами (дипломатичний тиск, застосування військової сили) все активніше застосовуються механізми м’якої сили, економічного співробітництва, культурної дипломатії та діяльності в рамках багатосторонніх ініціатив. Зроблено висновок, що США акцентують увагу на демократизації, інституційному розвитку та зміцненні громадянського суспільства у пострадянських країнах, тоді як Росія фокусується на збереженні статусу-кво, підтримці традиційної сфери впливу та відновленні регіонального домінування.
Окремо розкрита специфіка економічного та гуманітарного суперництва між США та РФ. Зокрема, встановлено, що для утвердження політичного статусу обидва державні актори використовують економічну інтеграцію, міжнародну фінансову підтримку, інвестиції в інфраструктурні об’єкти, прокладання нових логістичних маршрутів, створення умов для диверсифікації торгово-економічного партнерства, а також впроваджують інформаційні та гуманітарні заходи для формування позитивного іміджу серед населення пострадянських країн та збільшення рівня лояльності до політики РФ і США у владних структурах.
У роботі окремо проаналізовано використання так званих коронавірусної та вакцинної дипломатії у період пандемії COVID-19, що стало проявом суперництва за вплив у гуманітарній сфері та засобом власної популяризації серед населення країн пострадянського простору. Автором доведено, що через постачання вакцин, медичного обладнання та надання фінансової підтримки США і РФ працювали над покращенням свого авторитету, водночас демонструючи ефективність власних моделей реагування на глобальні кризи.
Значну увагу в дослідженні приділено визначенню геополітичних інтересів РФ щодо країн пострадянського простору, зокрема як частини її прагнень до відновлення свого гегемоністського статусу в регіоні. Були розглянуті основні зовнішньополітичні кроки Росії щодо України, Білорусі, Киргизстану, держав Південного Кавказу, які офіційна Москва розглядає як традиційну сферу інтересів. Встановлено, що РФ прагне консолідувати контроль над пострадянським регіоном, використовуючи як жорсткі, так і гібридні методи, а саме: військову присутність, політичну підтримку місцевих лояльних режимів, економічну та енергетичну залежність, інформаційно-ідеологічний вплив.
У свою чергу, у роботі також оцінено динаміку реалізації геополітичної стратегії Сполучених Штатів Америки щодо пострадянських країн на прикладі південнокавказьких держав, Білорусі, Киргизстану та України. Виявлено, що США розглядають державних акторів на просторі колишнього СРСР як зону стратегічної конкуренції з Російською Федерацією, намагаючись при цьому зміцнити своє положення через підтримку демократизації політичних режимів, реформування місцевих економік, розвиток економічної кооперації та інтенсифікацію партнерства у сфері безпеки.
Визначено, що геополітичне суперництво між США і РФ є одним з ключових факторів, який суттєво впливає на формування вектору зовнішньої політики пострадянських країн, ступінь їхньої суб’єктності та ситуацію у регіональній безпеці. Прояви конкуренції між двома державними акторами сприяють формуванню нових балансів сил у регіоні, змінюють динаміку співпраці окремих країн зі США та РФ, а також трансформують геополітичну конфігурацію на пострадянському просторі.
У дисертації також запропоновано низку рекомендацій щодо потенційного зміцнення стратегічного партнерства між українською та американською стороною в умовах продовження російської збройної агресії та політичної турбулентності у світі. Підкреслюється важливість посилення економічної та енергетичної співпраці між країнами, посилення кооперації у сферах безпеки і оборони, синхронізації дипломатичних зусиль офіційних Києва і Вашингтона задля досягнення всеосяжного миру та підтримки регіональної безпеки.
Ключові слова :
Галузі знань та спеціальності :
291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії
Галузі науки і техніки (FOS) :
Соціальні науки
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
2.15 MB
Контрольна сума:
(MD5):73d1ecd755a045d56dc697d5608f087d
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-NC-ND