Тема «Ликериного каяття» перед пам’яттю Шевченка у спогадах, студіях, творчих інтерпретаціях
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
26 грудня 2024 р.
Автор(и) :
Поліщук, Володимир
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
1(27)
ISSN :
2410-4094
Початкова сторінка :
106
Кінцева сторінка :
128
Цитування :
[APA 7] Поліщук, В. (2024). Тема «Ликериного каяття» перед пам’яттю Шевченка у спогадах, студіях, творчих інтерпретаціях. Шевченкознавчі студії, (1(27)), 106–128. https://doi.org/10.17721/2410-4094.2024.1(27).2/106-128
[ДСТУ] Поліщук В. Тема «Ликериного каяття» перед пам’яттю Шевченка у спогадах, студіях, творчих інтерпретаціях. Шевченкознавчі студії. 2024. № 1(27). С. 106—128. DOI: 10.17721/2410-4094.2024.1(27).2/106-128 (дата звернення: 25.07.2026).
Стаття присвячена з'ясуванню проблеми, яка в шевченкознавстві досі не здобула наукового осмислення попри те, що взаємини Тараса Шевченка з Ликерою Полусмак достатньо широко описані в спогадах, студіях, художньо-біографічній шевченкіані. Автор студії піддає аналізові доволі широкий масив творів шевченкіани, переважно ліричних і ліро-епічних, у яких постає в різних інтерпретаціях образ Ликери Полусмак, зокрема її поведінка в останні роки життя, коли жінка перебралася до Канева й багато часу проводила біля Шевченкової могили нібито задля каяття перед пам'яттю поета. Відзначено дві основні смислові парадигми у трактуванні поетами-сучасниками постаті Ликери: 1) жінка не заслуговує прощення, бо глибоко вразила Шевченка своєю брутальною поведінкою і прискорила кончину поета; 2) Ликера мала право на власний вибір, а тому не позбавлена права на покуту. Залежно від того, якої з названих парадигм трималися автори творів шевченкіани, їх у шевченкознавстві образно називають відповідно «дітьми Тарасовими» чи «дітьми Ликериними» (за М. Стрельбицьким). У дослідженні послідовно проаналізовано понад двадцять поетичних творів «про Ликеру», написаних і широкознаними поетами (Л. Костенко, В. Базилевський, Н. Гнатюк, І. Гнатюк та ін.), і менш відомими (Л. Тараненко, Н. Баклай, О. Діхтяренко та ін.), визначено авторські позиції в них. Зауважено: в низці віршів-мініатюр образ Ликери постає таким, що не здатний на правдиве усвідомлення своєї можливої неправоти у стосунках із Шевченком і щире каяття. Мовлено в низці студій і творів про лукавість і фальшивість Ликариних дій біля могили Шевченка. Водночас окремі дослідники й митці трактують Ликерину поведінку як щиру й покутну. Детальніше в статті проаналізовано поему І. Гнатюка «Ликера» й однойменну драматичну поему О. Пухного, в яких досліджувана тема поставлена й осмислена широко і мистецьки вартісно. У висновках зауважено, що аналізована тема «Ликериного каяття», як і вся історія взаємин Шевченка й Полусмаківни, і надалі збережуть різні бачення й оцінки.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
370.94 KB
Контрольна сума :
(MD5):c9d6617abe6af8a28fc29a99ee487e1a
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International