Кількісна оцінка суспільно-географічного положення території

Масляк, П. (2019). Кількісна оцінка суспільно-географічного положення території. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, 1(74), 5-8. http://doi.org/10.17721/1728-2721.2019.74.1

Розглянуто актуальну в сучасній суспільній географії проблему кількісної оцінки суспільно-географічного поло­ження на основі зміни в психолого-просторовій орієнтації населення України після початку російської агресії. У суспі­льній географії це питання все ще належним чином не досліджено. Особливої актуальності воно набуло в останній час у зв’язку з перманентною зміною суспільно-політичної ситуації. Саме швидка трансформація останньої особливо чітко показала значення суспільно-географічного положення як держави, так і окремих частин її територій в житті суспільства.
За основу дослідження взято обсяги житлового будівництва на душу населення в різних областях нашої держави. Виявлено, що загальні обсяги житлового будівництва, якими оперують при розгляді привабливості тих чи інших регіонів, доволі суттєво спотворюють реальні психолого-просторові переваги різних регіонів держави. Лише відно­сні показники значною мірою нівелюють дію другорядних чинників і дозволяють отримати об’єктивну картину.
Установлено кардинальні зміни в оцінці суспільно-географічного положення різних областей і регіонів України за останні п’ять років. Вони полягають у переорієнтації всіх суспільних процесів у західному напрямку. Цьому сприяють як об’єктивні, так і суб’єктивні чинники, зокрема заяви російського істеблішменту про те, що їхні експансивні інтереси не поширюються на територію Західної України. Таким чином, західна частина нашої країни свідомо і підсвідомо багатьма вважається безпечною територією, на яку не лише нині, але й у майбутньому не буде поширюватися війна.
Простежено усталення процесів просторово-територіальної віддаленості від кордонів з Росією окупованих нею частин Донбасу й анексованого Криму як сприятливого суспільно-економічного чинника. Цей чинник нині все більше виявляється і при просторово-територіальних інвестиційних перевагах не лише українських, але й зарубіжних інвес­торів. Ці процеси доволі мінливі в історичному вимірі. Зміни відбуваються надзвичайно швидко. Якщо ще три роки тому більша частина переселенців з Донбасу хотіла з часом повернутися додому, то нині більшість із них ні за яких умов туди повертатися не збираються. Найбільшою мірою це стосується саме молоді, за якою майбутнє.