Залежність кількісного вмісту оксалатдеградувальних бактерій у фекальному біоптаті щурів від кількості оксалатів в раціоні харчування
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2018
Автор(и) :
Сергійчук, Т.
Толстанова, Ганна Миколаївна
Степанова, Н.
Державна установа "Інститут нефрології Національної академії медичних наук України"
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
1(75)
ISSN :
1728-2748
Початкова сторінка :
55
Кінцева сторінка :
58
Цитування :
[APA 7] Акуленко, І., Стецька, В., Сергійчук, Т., Толстанова, Г., & Степанова, Н. (2018). Залежність кількісного вмісту оксалатдеградувальних бактерій у фекальному біоптаті щурів від кількості оксалатів в раціоні харчування. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія, (75), 55–58. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/28936
[ДСТУ] Залежність кількісного вмісту оксалатдеградувальних бактерій у фекальному біоптаті щурів від кількості оксалатів в раціоні харчування / І. Акуленко та ін. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія. 2018. Вип. 1(75). С. 55—58. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/28936 (дата звернення: 03.08.2026).
Порушення у складі мікробіоти кишечника, а саме – зниження мікроорганізмів, здатних метаболізувати оксалати, є одним із основних факторів розвитку гіпероксалурії. Метою даного дослідження було визначити кількість оксалатдеградувальних бактерій (ОДБ) у фекальному біоптаті різних видів абораторних тварин і дослідити залежність між кількістю оксалату в раціоні харчування та рівнем ОДБ. Об'єктом дослідження був фекальний біоптат піддослідних тварин: безпородних щурів (n = 12); щурів лінії Wistar (n = 12); мишей лінії BalbC (n = 12); кролів породи шиншила (n = 10). Кількість ОДБ визначали шляхом бактеріологічного посіву на високоселективне середовище Oxalate Medium. Продемонстровано залежність вмісту оксалатдеградувальних бактерій у фекальному біоптаті від виду досліджуваної тварини та за підвищеного вмісту оксалатів у раціоні харчування. У результаті досліджень виявлено, що відсоток тварин, у яких із фекального біоптату висівались ОДБ, певною мірою залежало від виду досліджуваної тварини. У щурів лінії Wistar ОДБ висівались у 100 % тварин, у безпородних щурів – 58 %, у мишей лінії Balb C – 42 %, у кролів породи шиншила – 7 %. Найбільшу кількість оксалатдеградувальних бактерій у грамі фекального біоптату виявлено у щурів лінії Wistar – lg 6,12 ± 0,63 КОЕ/г, у безпородних щурів вона становила lg 2,97 ± 0,34 КУО/г, у мишей лінії Balb C – lg 2,4 ± 0,41 КУО/г. Найменшу кількість ОДБ виявлено у кролів (lg 2,1 ± 0,5 КОЕ/г). Після 14-денного введення Na2C2O4 (моделювання високооксалатної дієти) безпородним щурам реєстрували поступове підвищення кількості ОДБ у грамі фекального біоптату. За перші сім діб високооксалатної дієти кількість ОДБ у грамі випорожнень зросла у 57 % тварин. Через 14 діб – ще у 25 % тварин. Загалом кількість ОДБ за високооксалатної дієти збільшилась на два порядки. Тварини, у яких ОДБ не висівались при підвищеному рівні оксалату у раціоні харчування, можуть буди віднесені до потенційної групи ризику розвитку гіпероксалурії та утворення оксалатних каменів.
Галузі знань та спеціальності :
E1 Біологія та біохімія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Біологічні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
315.27 KB
Контрольна сума :
(MD5):cac8d97e5394925df622892e055491cb