ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ ПОВЕРХНІ ПАКШ–ДУНАКЕМЛЕДСЬКИХ ЛЕСОВИХ ВИСОКИХ (НАДЗАПЛАВНИХ) БЕРЕГІВ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2014
Автор(и) :
Мадьяр, А.
Фабіан, С.
Ковач, І.
Варга, Г.
Радванські, Б.
Ковач, М.
Шобуcкі, М.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
2
Випуск :
65
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
14
Кінцева сторінка :
18
Цитування :
[APA 7] Мадьяр, А., Фабіан, С., Ковач, І., Варга, Г., Радванські, Б., Ковач, М., & Шобуcкі, М. (2014). ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ ПОВЕРХНІ ПАКШ–ДУНАКЕМЛЕДСЬКИХ ЛЕСОВИХ ВИСОКИХ (НАДЗАПЛАВНИХ) БЕРЕГІВ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2(65), 14–18. https://doi.org/10.17721/1728-2713.65.02
[ДСТУ] ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ ПОВЕРХНІ ПАКШ–ДУНАКЕМЛЕДСЬКИХ ЛЕСОВИХ ВИСОКИХ (НАДЗАПЛАВНИХ) БЕРЕГІВ / А. Мадьяр та ін. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2014. Т. 2, № 65. С. 14—18. DOI: 10.17721/1728-2713.65.02 (дата звернення: 25.07.2026).
Часто повторювані гравітаційні схилові процеси відносяться до пріоритетних джерел небезпечних природних явищ в Угорщині. За минуле півсторіччя вони загрожували декільком ділянкам високих надзаплавних терас на правому узбережжі Дуная, у тому числі, й території поселення Дунакемлед. Причини їх виникнення загальновідомі: Дунай розмиває ділянку високих надзаплавних берегів, утворенних лесом і лесоподібними формуваннями. У раніше проведених інженерно-геологічних дослідженнях, в основному, вивчали придунайські території, а також території поблизу міста Пакш. У Дунакемледі та на територіях за надзаплавними високими берегами впродовж останніх 10 років виявили нові схилові переміщення. Вивчення цих поверхневих процесів надзвичайно важливе для місцевого самоврядування та населення. За дослідженням руїн стародавньої римської фортеці (Lussonium) можна визначити сторічний коефіціент відступу берегової стіни. Для локалізації сучасних рухів, окрім багаторазового обходу території, було проведене анкетування населення, у якому, серед іншого, враховували вік будинків, що постраждали від ерозії, та матеріал, з якого вони побудовані. За останню декаду 19 % жилих будинків постраждали від ерозії. Найбільш уражені схили яру Верешмалом північної та західної експозиції. Можна зробити висновок, що надзаплавні високі береги, окрім окраїнної частини, яка у минулому безпосередньо розмивалася, також знаходяться під загрозою внаслідок не тільки природних причин, але й антропогенних, оскільки будинки у багатьох випадках будувалися поблизу ерозійних берегових стін.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
623.19 KB
Контрольна сума :
(MD5):bbdb44a4ea44e9eaafa3bd3ae4c2b41d
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International