ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ ПОВЕРХНІ ПАКШ–ДУНАКЕМЛЕДСЬКИХ ЛЕСОВИХ ВИСОКИХ (НАДЗАПЛАВНИХ) БЕРЕГІВ

Мадьяр, А., Фабіан, С., Ковач, І., Варга, Г., Радванські, Б., Ковач, М., Шобуcкі, М. (2014). ANALYSIS OF RECENT SURFACE DEVELOPMENT ON THE HIGH BLUFF BETWEEN PAKS AND DUNAKÖMLŐD. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2(65), 14–18. https://doi.org/10.17721/1728-2713.65.02

Часто повторювані гравітаційні схилові процеси відносяться до пріоритетних джерел небезпечних природних явищ в Угорщині. За минуле півсторіччя вони загрожували декільком ділянкам високих надзаплавних терас на правому узбережжі Дуная, у тому числі, й території поселення Дунакемлед. Причини їх виникнення загальновідомі: Дунай розмиває ділянку високих надзаплавних берегів, утворенних лесом і лесоподібними формуваннями. У раніше проведених інженерно-геологічних дослідженнях, в основному, вивчали придунайські території, а також території поблизу міста Пакш. У Дунакемледі та на територіях за надзаплавними високими берегами впродовж останніх 10 років виявили нові схилові переміщення. Вивчення цих поверхневих процесів надзвичайно важливе для місцевого самоврядування та населення. За дослідженням руїн стародавньої римської фортеці (Lussonium) можна визначити сторічний коефіціент відступу берегової стіни. Для локалізації сучасних рухів, окрім багаторазового обходу території, було проведене анкетування населення, у якому, серед іншого, враховували вік будинків, що постраждали від ерозії, та матеріал, з якого вони побудовані. За останню декаду 19 % жилих будинків постраждали від ерозії. Найбільш уражені схили яру Верешмалом північної та західної експозиції. Можна зробити висновок, що надзаплавні високі береги, окрім окраїнної частини, яка у минулому безпосередньо розмивалася, також знаходяться під загрозою внаслідок не тільки природних причин, але й антропогенних, оскільки будинки у багатьох випадках будувалися поблизу ерозійних берегових стін.