ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОГО ОБРАЗУ УКРАЇНИ В ПЕРСЬКОМОВНОМУ МЕДІАДИСКУРСІ

Мазепова, О., Петрук, В. (2025). LEXICAL AND STYLISTIC MEANS OF FORMING THE POLITICAL IMAGE OF UKRAINE IN PERSIAN MEDIA DISCOURSE. BULLETIN OF TARAS SHEVCHENKO NATIONAL UNIVERSITY OF KYIV. ORIENTAL LANGUAGES AND LITERATURES, 1(31), 88–96. https://doi.org/10.17721/1728-242X.2025.31.88-96

В с т у п. З огляду на масштабні виклики, що постали перед нашою країною з початком повномасштабного вторгнення російських військ, дослідження вербальної репрезентації політичного образу України в ЗМІ різних країн набуває особливої актуальності. Враховуючи роль Ірану як стратегічного партнера держави-агресора, ми поставили за мету виявити, які лексико-семантичні та стилістичні засоби використовуються ЗМІ для формування політичного образу України у перськомовному медіадискурсі.
М е т о д и. Крім загальнонаукових методів аналізу і синтезу, для досягнення поставленої мети використовувалися: метод спостереження (для аналізу змін та тенденцій у використанні мовних засобів для створення образу України у зібраному корпусі текстів), лексико-стилістичний аналіз (для визначення мовних засобів, що формують образ України); контекстуальний аналіз (для вивчення контекстів, в яких найчастіше згадується Україна).
Р е з у л ь т а т и. У ході дослідження було виявлено три основні тематичні блоки, які визначають політичний образ України у перськомовному медіадискурсі. За результатами аналізу, позитивний імідж України формується медіа-ресурсами, дислокованими в країнах Заходу, тоді як негативний образ створюється офіційними ЗМІ Ірану, які спираючись на російські інформагенства, транслюють відповідні наративи. Аналіз стилістичних засобів створення образу України засвідчив, що найчастотнішим із них є епітет; активно вживаються метафора і гіпербола, значно меншою мірою – порівняння.
В и с н о в к и. Отримані дані свідчать, що перськомовний медіадискурс репрезентує складний і неоднозначний політичний образ України, що відображає різні аспекти внутрішньополітичних процесів у країні та геополітичної ситуації у світі. Позитивні наративи сприяють формуванню образу України як демократичного і відповідального міжнародного актора, тоді як негативні меседжі виносять на перший план питання залежності України від підтримки західних країн, проблеми з мобілізацією, корупцією тощо.