Компаративістика, архетипіка, імагологія як інновації у науці державного управління: методологічні аспекти

Лахижа, М. (2021). Компаративістика, ерхетипіка, імагологія як інновації у науці державного управління: методологічні аспекти. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Державне управління, (13), 45-53. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2021/13-5/9

У статті розглянуто проблеми удосконаленняметодології науки «державне управління», пов’язані з використанням інноваційних напрямів досліджень, зокрема, компаративістики, архетипіки та імагології.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на констатації динамізму науки публічного управління, що пов’язано зі специфікою посткомуністичної трансформації суспільства та влади, глобалізацією та інформатизацією. Отже, наука публічного управління може і має розвиватися лише за умови постійного оновлення методології наукових досліджень, використання сучасних технологій та досягнень інших наук.
Удосконалення методології наукових досліджень розглядається в першу чергу з урахуванням процесів глобалізації та інформатизації. Стверджується, що нові технології дозволяють ставити та вирішувати складні наукові завдання не лише у технічних, а й у гуманітарних науках. Відносна доступність джерел та літератури внаслідок інформатизації вимагають зростання культури роботи з ними. Дослідник у сфері публічного управління має освоїти не лише теоретичні знання за напрямом своєї роботи, а й опанувати вміння та навички роботи з сучасними технологіями, що значно розширює можливості наукового аналізу та узагальнення.
Здійснено дослідження робіт українських та зарубіжних вчених з питань методології науки державного управління, а також публікацій у сфері компаративістики. Відзначено активізацію використання інноваційних технологій наукового дослідження, охарактеризовано їх суть та напрями застосування. Наведено окремі приклади таких досліджень.
Виявлено, що методи компаративістики активно використовуються в дослідженнях, які, в першу чергу, присвячені вивченню зарубіжного досвіду, порівняння визначень, підходів та механізмів. В Україні склалася власна школа архетипіки, яка акумулює досягнення різних наук, використовує напрацювання зарубіжних вчених та прагне розширити методологічне поле архетипічних досліджень. Можливості імагології поки що використовуються лише частково, проте дають значні додаткові інструменти для розуміння образу влади.