Оцінка навантаження біогенними елементами в басейні Сули засобами MONERIS

Представлено результати моделювання навантаження сполуками нітрогену і фосфору басейну Сули засобами MONERIS. Модель MONERIS – це напівемпірична концептуальна модель для кількісного розрахунку емісії N і P від точкових і дифузних джерел у водозбірному басейні, яка дозволяє окремо розрахувати шляхи та джерела надходження біогенних елементів.
За допомогою емпіричної кривої забезпеченості водним стоком та різницевої інтегральної кривої водного стоку обґрунтовано період моделювання: визначено маловодний та багатоводний роки. Для моделі MONERIS виконано калібрування стоку шляхом розрахунку поправочного коефіцієнту, який залежить від гідрологічного зв’язку між аналітичними одиницями. Встановлено, що загальна емісія нітрогену для басейну Сули за середніх умов за багаторічний період складає 1809,8 т/рік,
а фосфору – 196,2 т/рік. Виявлено, що з дифузними джерелами надходить 91 % всього нітрогену, серед них 57 % з підземними водами, що обумовлено переважанням підземного живлення річки та її приток. За рахунок антропогенних джерел вноситься 90 % емісії нітрогену у водозбірному басейні Сули, з яких основним є сільське господарство (55 %). Саме тому найбільші значення емісії нітрогену спостерігаються в аналітичних одиницях з домінуванням площ орних земель. Встановлено, що з дифузними джерелами до водозбірного басейну Сули надходить 71 % фосфору, з яких домінуючу частку вносять підземні води (39 %) та урбанізовані території (22 %). Виявлено, що антропогенні джерела складають 87 % загальної емісії фосфору, з яких 50 % вносять міські джерела. Унаслідок цього найбільші значення емісії фосфору виявлено в аналітичних одиницях з найвищим рівнем урбанізації. Окремо визначено ефективність моделювання та порівняно модельовані емісії біогенних елементів з результатами, отриманими іншими методами.

Бончковський А., Осадча Н. Оцінка навантаження біогенними елементами в басейні Сули засобами MONERIS. Фізична географія та геоморфологія. 2024. Т. 47, вип. 3–4 (125–126). С. 7–20. URL: https://doi.org/10.17721/phgg.2024.3-4.01.