КРИМСЬКИЙ «ВУЗОЛ» ІДЕНТИЧНОСТЕЙ: РОСІЙСЬКА АНЕКСІЯ І ПРОБЛЕМАТИКА ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОБУТНОСТІ КРИМЧАН

Hazizova, O. (2019). CRIMEAN "KNOT" OF IDENTITIES: RUSSIAN ANNEXATION AND THE PROBLEM OF PRESERVING OF THE NATIONAL SINGULARITY OF CRIMEAN RESIDENTS. Almanac of Ukrainian Studies(23), 25–31. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2018.23.4

Недостатній рівень спільної ідентичності на рівні країни, наявність чіткого регіонального характеру ціннісно-світоглядного розшарування українського суспільства, безпосереднє втручання у внутрішні справи та нав’язування спільних ідентифікацій з боку інших суб’єктів міжнародних відносин значно посилює загрозу сепаратизму, призводить до зростання спільної ідентифікації громадян з іншими суспільствами та їхніми політичними інститутами, що може призвести до територіальної дезінтеграції країни. Анексія Криму РФ стала серйозним дестабілізаційним чинником у регіоні, що загострив етнополітичні суперечності на півострові. Найбільше етнічне невдоволення демонструють кримські татари та етнічні українці, які зазнають постійної дискримінації за ознакою етнічної належності, мови, віросповідання з боку державних структур Криму та РФ. За даними перепису, зробленого підконтрольною російській владі Федеральною службою державної статистики, на півострові суттєво зменшилася кількість українського та кримськотатарського населення: 15,8 відсотка українців і 10,6 відсотка кримських татар. Найбільше росіян – 68,3 відсотка проти 58,3 у 2001 р. Водночас за даними різних соціологічних досліджень в Криму в умовах анексії посилюються регіональні тенденції. Так, згідно з опитуванням 2016 р., 35% жителів півострова ідентифікували себе в першу чергу як кримчани, а не як громадяни Росії, що істотно вище за середньоросійські показники. Очевидно, що така динаміка не вкладається в ідеї «русского мира», тому на півострові реалізується політика «м’якої депортації» кримчан, яких заміщають росіянами. За чотири роки до Криму тільки за офіційними даними переїхало 178 тисяч чоловік, з них абсолютна більшість – з Росії. Попри те, що Україна немає можливостей для реалізації напрацьованого законодавства за період 2014–2018 рр. щодо врегулювання етнополітичних проблемних питань Криму на території окупованого півострова, розроблення та реалізація стратегії деокупації та реінтеграції Криму має вирішальне значення для захисту прав етнічних громад Криму та відновлення територіальної цілісності України.