Графосфера в міському просторі раннього модерну (XV–XVIIІ століття) у вимірі "Культурної історії" Антоніо Кастільйо Гомеса

Павлова О. Графосфера в міському просторі раннього модерну (XV–XVIIІ століття) у вимірі "Культурної історії" Антоніо Кастільйо Гомеса. Українські культурологічні студії. 2023. № 1 (12). С. 103-108.

Проводиться експлікація базових концептів графосфери А. Гомеса, який прояснює спосіб організації письмової комунікації у міському просторі періоду раннього Модерну (XV‒XVIIІ ст.), зокрема: публічне місце, публічний простір, міський простір, соціальний простір, культурний простір, семантична центральність простору, письмо, текстова матеріальність, надпис, напис, алфавітне читання, ефемерне письмо, міські ефемери, виставляння, показ, публікація, графічна колонізація, незаконне привласнення, переозначення публічного простору, текстова стратегія, візуальна концепція письма, іконографічна програма, візуальна культура. Експлікація базових концептів А. Гомеса була здійснена за допомогою оптики опозицій "центр – периферія" (Н. Луман), "велика – мала традиція" (Р. Редфілд, М. Сінгер), "самодостатня ‒ службова архітектура" (Г. Гегель), "простір репрезентацій ‒ репрезентаційні простори" (А. Лефевр). Специфіка підходів культурної історії розкривається у теоретичному та емпіричному вимірі вивчення графосфери у логіці диференціації порядків означників та означуваних.