Закономірності ступеню вторинного осолонцювання ґрунтів антропогенних природно-технічних систем Півдня України

Лозовіцький, П., & Молочко, А. (2017). Закономірності ступеню вторинного осолонцювання ґрунтів антропогенних природно-технічних систем Півдня України. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, (68-69), 18─25. http://doi.org/10.17721/1728-2721.2017.68.3

На підставі узагальнення і математичного моделювання результатів тривалих багаторічних досліджень зміни вмісту обмінних основ ґрунтів антропогенних природно-технічних систем, проведених автором і іншими дослідниками на зрошувальних землях півдня України, установлена емпірична залежність осолонцювання верхнього горизонту автоморфних ґрунтів в залежності від мінералізації й складу поливної води й тривалості зрошення та запропоновано формули прогнозування ступеню їх осолонцювання як за натрієм, так і за магнієм. Отримані узагальнені результати досліджень свідчать, що поливна вода з мінералізацією 0,5 г/дм3 викликає слабке осолонцювання ґрунту за натрієм через 45 років зрошення; 1 – 35; 1,5 – 15; 2 – 7; 3 г/дм3 і більше – вже у перший рік зрошення.

Середній ступінь натрієвого осолонцювання зрошуваних високо буферних ґрунтів наступає при зрошенні водою з мінералізацією 1,5 г/дм3 через 50 років; 2,0 г/дм3 – 40; 3,0 г/дм3 – 20; 4,0 г/дм3 – 5; з мінералізацією 5,0 г/дм3 і більше – у перший рік зрошення. Сильний ступінь натрієвого осолонцювання зрошуваних високо буферних ґрунтів наступає при зрошенні водою з мінералізацією 3,0 г/дм3 через 53 роки зрошення; 4,0 г/дм3 –37; 5,0 г/дм3 – 22; 6,0 г/дм3 – 12; з мінералізацією 7,0 г/дм3 і більше – у перший рік зрошення. Натрієві солонці на зрошуваних землях утворюються при зрошенні поливною водою більше 5 г/дм3 після 55 років зрошення; 6,0 г/дм3 – 40; 7,0 г/дм3 – після 20 років зрошення. Чим вищий уміст увібраного магнію у ґрунтах до початку зрошення, вища мінералізація поливної води й більший термін зрошення, тим швидше осолонцьовуються зрошувані ґрунти за магнієм. Чим вища сума увібраних основ у ґрунтовому вбирному комплексі (ГВК) до початку зрошення, менша мінералізація поливної води і довший термін зрошення, тим більш значне зниження суми увібраних основ і тим нижча буферна здатність зрошуваних ґрунтів.