Лексико-семантичний аспект емоційної лексики в корейських художніх текстах XX-XXI ст.

Гриценко І. Ю. Лексико-семантичний аспект емоційної лексики в корейських художніх текстах XX-XXI ст. : кваліфікаційна робота … «бакалавр» : 035.066 Філологія (східні мови та літератури (переклад включно) перша – корейська) / наук. кер. Д. Андріанов. Київ, 2025. 62 с.

У представленій бакалаврській роботі комплексно проаналізовано лексико-семантичний аспект емоційної лексики в корейських художніх текстах ХХ та ХХІ ст. Дослідження здійснено з акцентом на її еволюцію, ключові лексико-семантичні поля, провідні мовні засоби та трансформації, що були використані для її формування. Об'єктом аналізу виступає емоційна лексика в корейській прозі та поезії зазначених періодів, яка є важливим джерелом для вивчення не лише мовних явищ, а й внутрішнього стану суспільства, що пережило значні історичні, соціальні та технологічні зміни. Предметом дослідження є емоційна лексика як динамічний лінгвістичний феномен, який не тільки відтворює палітру почуттів, а й є унікальним носієм культурної пам'яті, глибокого психологічного досвіду та ключових аспектів національної ментальності корейського народу.
Головною метою роботи стало всебічне виявлення та аналіз трансформацій емоційної лексики, її різноманітних функцій та значущості в широкому контексті соціокультурних змін. Було поставлено завдання визначити історичні передумови розвитку емоційної лексики в корейській літературі ХХ та ХХІ ст., проаналізувати її основні лексико-семантичні поля та мовні засоби в розрізі двох століть, дослідити особливості корейського мовного образу емоцій, а також охарактеризувати вплив цифрових технологій на емоційну лексику сучасності. Крім того, важливим завданням був порівняльний аналіз емоційної лексики на прикладі творів обраних письменників ХХ ст. (Ї Квансу, Ї Сан, Хван Сунвон, Чхве Інхун, Пак Вансо, Чо Сехі) та ХХІ ст. (Чо Намджу, Ї Хванчон, Кім Еран, Чон Серан) з точки зору відображення колективних травм та індивідуальних переживань, виявлення стилістичних особливостей та формування нового поля "цифрової емоційності".
Для досягнення поставленої мети та завдань у роботі застосовувалися такі наукові методи: історико-літературний, що дозволив проаналізувати контекст виникнення творів; лексико-семантичний, використаний для розгляду значень та відтінків емоційних одиниць; структурно-функціональний, що забезпечив аналіз функцій та стилістичних особливостей емоційної лексики в тексті; метод порівняльного аналізу для виявлення спільного й відмінного між епохами та творами різних авторів; а також культурологічний підхід, що забезпечує глибоке розуміння осмислення емоцій у корейській літературі та дозволяє враховувати національні особливості мовного вираження почуттів.
Наукова новизна дослідження полягає у його комплексному, міждисциплінарному підході до вивчення емоційної лексики, який поєднує лінгвістичний, культурологічний та історичний аналіз. Вперше в українській науковій традиції було детально розглянуто та зіставлено трансформації емоційної лексики, її тематичних та мотивних структур, художніх засобів та концептуальних акцентів у контексті національної ідентичності, колективної пам'яті та сучасних соціальних реалій. У роботі акцентується увага на еволюції емоційної лексики від відображення колективних травм до індивідуальних переживань та феномену "цифрової емоційності".
Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування його результатів у навчальному процесі на факультетах, що спеціалізуються на корейській мові, літературі, культурології та порівняльному літературознавстві. Отримані матеріали можуть стати основою для подальших наукових досліджень у галузі лінгвістики, психології мови, а також для розробки курсів з історії культури та літератури Кореї. Результати роботи підкреслюють, що емоційна лексика в корейській художній прозі є динамічною та культурно значущою категорією, яка відображає перехід корейської ментальності від колективістської до індивідуалізованої парадигми, а також надає цінні інструменти для автоматичного аналіз