ПАЛЕОГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ПОРІД БУРІМСЬКОЇ СВІТИ В МЕЖАХ КАНІВСЬКОГО ПРИДНІПРОВ'Я

Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2018
Автор(и) :
Мєнасова, А.
Тимченко, Ю.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
DOI :
Журнал :
Том :
3
Випуск :
82
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
16
Кінцева сторінка :
22
Цитування :
[APA 7] Мєнасова, А., & Тимченко, Ю. (2018). PALEOGEOGRAPHIC ASPECTS OF BURIMSKA SUITE FORMATE IN THE KANIV REGION. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(82), 16–22. https://doi.org/110.17721/1728-2713.82.02
[ДСТУ] Мєнасова А., Тимченко Ю. PALEOGEOGRAPHIC ASPECTS OF BURIMSKA SUITE FORMATE IN THE KANIV REGION. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2018. Vol. 3, no. 82. P. 16—22. DOI: 110.17721/1728-2713.82.02 (date of access: 17.07.2026).
Дослідження крейдових відкладів епіконтинентальних морських басейнів є завданням, важливим для розуміння особливостей тогочасного осадконакопичення. Особливу зацікавленість викликають породи, сформовані в альб-сеноманський час, переламний у багатьох відношеннях. Альб-сеноманські породи широко представлені в розрізах осадового чохла України, їхньою характерною ознакою є витриманість літологічного складу і присутність численних викопних решток. Альб-сеноманські породи описані на території Канівського Придніпров'я як бурімська світа. Мета роботи – відтворити пізньоальбсько-ранньосеноманські палеогеографічні умови осадконакопичення у межах Канівського Придніпров'я. Для цього використано як літературні, так і власноруч отримані дані: у польових умовах відібрано зразки порід бурімської світи, застосовано методи, традиційні для палеогеографії. Аналіз результатів роботи дав змогу стверджувати, що в пізньому альбі територія була найбільш мілководною частиною тепловодного нормальносолоного внутрішнього моря – північної окраїни Тетіса, характерною особливістю осадконакопичення у якому була близькість областей зносу теригенного осадового матеріалу. Денудація Українського щита в умовах гумідного клімату сприяла фізичному й хімічному вивітрюванню та надходженню збагаченої кремнеземом осадової речовини до басейну седиментації. Очевидно, що рослинний покрив, представлений переважно хвойними голонасінними, не міг істотно запобігати розмиву. Результати дослідження дозволили пов'язати процеси кремененакопичення й глауконітоутворення з седиментаційними та діагенетичними біохімічними бар'єрами, які утворюються на межі суходіл – море в окиснювальних умовах на контакті вод з різними біохімічними параметрами (річка – море). Ця обставина є підставою для нового погляду на фаціальні особливості утворення не тільки порід бурімської світи, а й синхронних. Отримані результати є підґрунтям для порівняльного аналізу палеогеографічних обстановок осадконакопичення у ранній крейді в різних регіонах України.
Файл(и) :
Вантажиться...
Ескіз
Формат :

Adobe PDF

Розмір :

757.36 KB

Контрольна сума :

(MD5):556058b4809d353c6e9ec24173818b1d

Creative Commons Attribution 4.0 International
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International