Специфіка революційної поезії Хасана Хосейні

Левчин І. Специфіка революційної поезії Хасана Хосейні. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури. 2020. Вип. 1(26). С. 66- 70.

Розглянуто революційну творчість Хасана Хосейні (1956–2004) – представника молодого покоління поетів 70–90-х рр. ХХ ст. в Ірані. Актуальність обраної теми зумовлена недостатньою кількістю україномовних досліджень, присвячених поезії окремих постатей іранських поетів зазначеної доби та їхньому ідіостилю, зокрема творчості Хасана Хосейні. Його постать як одного з яскравих творців революційної та постреволюційної перської поезії кінця ХХ ст. вдалося розкрити завдяки виявленню специфіки тематичного наповнення та художніх образів його творів, які вирізнялися соціальним, патріотичним і релігійним спрямуванням. Було з'ясовано, що творчий доробок Хасана Хосейні пронизаний пропагандою релігійних поглядів шиїтів, роздумами про всенародну справедливість, відповідальність за долю вітчизни, соціальне розшарування людей. У своїх творах поет гостро критикує негативні якості людини, звеличує лідерів Ісламської революції, висловлює надію на краще майбутнє іранського народу тощо. Опрацювання поезії з його збірок "Суголосний з Ізмаїлом" та "Горобець і Гавриїл" дало змогу визначити основні особливості творів поета, а саме: розмаїтість жанрових форм, серед яких особливе місце займає маснаві з новаторськими поглядами й римами; нові сюжетні лінії; превалювання поезії суспільно-політичного характеру з релігійним спрямуванням; перенесення образів ше'р-е ноу у "нову газель"; внутрішня мелодія слів; велика кількість художніх засобів; нові складні образи та метафори; наповненість творів багатою та високою ісламською культурою Ірану. Досягнувши поставленої мети, яка полягала в аналізі іранських перськомовних поетичних творів революційного та постреволюційного періоду ХХ ст. і представленні їхніх авторів українським іраністам та дослідникам літератури Близького Сходу, вдалося відстояти цінність літературного доробку окресленої доби з його новими гранями перської літератури, власними художньо-естетичними та ідейно-тематичними особливостями.