Учасницький музей у популярній культурі: українська та світова практика
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2025
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
1 (16)
ISSN :
2616-9975
Початкова сторінка :
74
Кінцева сторінка :
79
Цитування :
[APA 7] Гурова, І. В. (2025). Practices of participatory museum in popular culture: Ukrainian and global contexts. Українські культурологічні студії, (1 (16)), 74–79. https://doi.org/10.17721/UCS.2025.1(16).11
[ДСТУ] Гурова І. В. Practices of participatory museum in popular culture: Ukrainian and global contexts. Українські культурологічні студії. 2025. no. 1 (16). P. 74—79. URL: https://doi.org/10.17721/UCS.2025.1(16).11 (date of access: 18.07.2026).
Вступ . Учасницький музей є новим феноменом у сучасному культурному просторі, виникнення якого зумовлено кількома ключовими зрушеннями в культурі та появою наукових концепцій, які узагальнюють новітню соціокультурну практику. Сучасні музеї переживають значні перетворення внаслідок трансформації соціальної парадигми від "культури споживання" до "культури участі".
Мета статті – аналіз діяльності учасницького музею як форми спільнотворення в популярній культурі. Методи . Застосовано теоретичний аналіз (використано теорію партисипативної культури Г. Дженкінса, соціальний поворот у сучасному мистецтві К. Бішоп, концепцію реляційної естетики Н. Бурріо, ідею учасницького музею Н. Саймон). Діалектичний метод був допоміжним для показу змін у музейній практиці від пасивного зберігання артефактів до застосування активних платформ взаємодії з аудиторією. Порівняльний підхід залучено для розкриття досвіду учасницького музею в Україні та за кордоном.
Результати . У статті проаналізовано учасницький музей як форму популярної культури. Висвітлено вплив на модернізацію музеїв соціального повороту, реляційної естетики, концепції демократизації інновацій. Розглянуто трансформацію музейної практики від збереження й демонстрації об'єктів культури, де аудиторія є пасивним спостерігачем у традиційному музеї, до активної взаємодії аудиторії з експонатами через новітні технології в інтерактивному музеї та платформи співтворення в учасницькому музеї. Акцент зроблено на активній ролі відвідувачів учасницького музею, які стають співтворцями у виробництві культурного продукту через різноманітні форми участі, які пропонує музей: інтерактивні експозиції, музейний краудсорсинг, культурна інклюзія (залучення), гейміфікація.
Висновки . Визначено, що популярна культура постмодерну демонструє принципово новий підхід до творення та споживання культурних продуктів, заснований на спільнотворенні та активній участі аудиторії. Показано, що сучасні культурні інституції, зокрема музеї, відходять від традиційної ролі пасивного зберігача артефактів і стають динамічними майданчиками взаємодії, де відвідувачі відіграють роль співавторів і творців сенсів. Учасницький музей, з одного боку, є продуктом постмодерністської популярної культури, а з іншого – розвиток інноваційного музейного простору збагачує популярну культуру через формування нових соціальних зв'язків та спільнот, обмін знаннями, досвідом та нове смислотворення. Установлено, що учасницький музей, підтриманий сучасними цифровими технологіями, стимулює розвиток популярної культури, створення багатошарової культурної реальності.
Мета статті – аналіз діяльності учасницького музею як форми спільнотворення в популярній культурі. Методи . Застосовано теоретичний аналіз (використано теорію партисипативної культури Г. Дженкінса, соціальний поворот у сучасному мистецтві К. Бішоп, концепцію реляційної естетики Н. Бурріо, ідею учасницького музею Н. Саймон). Діалектичний метод був допоміжним для показу змін у музейній практиці від пасивного зберігання артефактів до застосування активних платформ взаємодії з аудиторією. Порівняльний підхід залучено для розкриття досвіду учасницького музею в Україні та за кордоном.
Результати . У статті проаналізовано учасницький музей як форму популярної культури. Висвітлено вплив на модернізацію музеїв соціального повороту, реляційної естетики, концепції демократизації інновацій. Розглянуто трансформацію музейної практики від збереження й демонстрації об'єктів культури, де аудиторія є пасивним спостерігачем у традиційному музеї, до активної взаємодії аудиторії з експонатами через новітні технології в інтерактивному музеї та платформи співтворення в учасницькому музеї. Акцент зроблено на активній ролі відвідувачів учасницького музею, які стають співтворцями у виробництві культурного продукту через різноманітні форми участі, які пропонує музей: інтерактивні експозиції, музейний краудсорсинг, культурна інклюзія (залучення), гейміфікація.
Висновки . Визначено, що популярна культура постмодерну демонструє принципово новий підхід до творення та споживання культурних продуктів, заснований на спільнотворенні та активній участі аудиторії. Показано, що сучасні культурні інституції, зокрема музеї, відходять від традиційної ролі пасивного зберігача артефактів і стають динамічними майданчиками взаємодії, де відвідувачі відіграють роль співавторів і творців сенсів. Учасницький музей, з одного боку, є продуктом постмодерністської популярної культури, а з іншого – розвиток інноваційного музейного простору збагачує популярну культуру через формування нових соціальних зв'язків та спільнот, обмін знаннями, досвідом та нове смислотворення. Установлено, що учасницький музей, підтриманий сучасними цифровими технологіями, стимулює розвиток популярної культури, створення багатошарової культурної реальності.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::034 Культурологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
391.52 KB
Контрольна сума :
(MD5):1776ec24f4c2cd1f714c5e6b5e7daced
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International