“Отчизна”, “ойчизна” в українських писемних джерелах ранньомодерної доби

Ніка О. І. "Отчизна", "ойчизна" в українських писемних джерелах ранньомодерної доби. Мовні і концептуальні картини світу. 2022. Вип. 1 (71). С. 90-103.

Схарактеризовано досвід вивчення слова/концепту/поняття/ терміна «отчизна», «ойчизна» в історичних і філософських працях, присвячених ранньомодерному українському періоду, у дослідженнях із когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології. Проаналізовано слова «отчизна», «ойчизна» на позначення ʻрідна земляʼ та ʻpatriaʼ, а також словосполуку «отчизна небесная» ʻЦарство Небеснеʼ в українських словниках і текстах (панегіричні, геральдичні вірші, проповіді) ХVІІ ст. Встановлено текстове домінування смислів, що визначають колективно-соціальний, інтерперсональний простір суб’єкта/суб’єктів (отчизна/очизна, ойчизна ʻpatriaʼ). Концептуальні ознаки вербалізовані як «вольность отчизни», «цілость отчизни», «любов отчизни». Розуміння і сприйняття «отчизни» як території, яку потрібно захищати, репрезентовано в смислових відношеннях «неухильно виконувати свій громадянський обов’язок перед отчизною», «необхідно захищати отчизну» та ін.