МОНІТОРИНГ БАНКІВСЬКИХ РАХУНКІВ ЯК НЕГЛАСНА СЛІДЧА (РОЗШУКОВА) ДІЯ: ПРОБЛЕМИ ЗАКОНОДАВЧОЇ РЕГЛАМЕНТАЦІЇ І ПРАКТИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Іверук, Н. О. (2018). Monitoring of bank accounts as covert investigative (detective) action: problems of legislative regulation andpractical implementation and ways to solve them. Вісник кримінального судочинства(1), 155–161.

У статті аналізується законодавче закріплення моніторингу банківських рахунків як негласної слідчої (розшукової) дії. Автор досліджує поняття і зміст інформації, що становить банківську таємницю, та умови, за яких такі відомості можуть бути розкриті. Особливу увагу в статті приділено підставам застосування моніторингу банківських рахунків, перелік яких чітко закріплений в Кримінальному процесуальному кодексі України та є вичерпним. Мета статті полягає в з’ясуванні значення та сутності моніторингу банківських рахунків як негласної слідчої (розшукової) дії у теоретичному аспекті та під час практичної діяльності, що сприятиме виконанню завдань кримінального судочинства, ефективному розслідуванню злочинів, виявленню проблем, розробленню пропозицій та рекомендацій щодо їх вирішення.
У статті визначено суб’єктів, до компетенції яких належить ініціювання проведення моніторингу банківських рахунків. Автором висловлюється пропозиція щодо розширення переліку осіб, уповноважених ініціювати проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії задля досягнення об’єктивності та неупередженості під час здійснення кримінального провадження. На основі вивчення національного законодавства, з’ясовано процесуальний порядок проведення моніторингу, визначено вимоги до клопотання та ухвали, а також строки проведення моніторингу банківських рахунків. У статті також з’ясовано проблеми застосування вищезгаданої негласної слідчої (розшукової) дії у практичній діяльності, зокрема висока вартість процедури, необхідність залучення додаткового персоналу та проведення семінарів,
можливість витоку інформації від співробітників зацікавленим особам тощо.
В результаті аналізу наукових джерел з’ясовано необхідність внесення змін до чинного кримінального процесуального законодавства щодо розширення переліку суб’єктів, уповноважених на проведення такої негласної (слідчої) розшукової дії, потребу у юридичній визначеності процедури провадження та процесуальної форми фіксації виявленої доказової інформації.
Дослідивши теоретичні та практичні аспекти моніторингу банківських рахунків, зроблено висновок про те, що перспективи подальшого дослідження проблеми вбачаються в розробці пропозицій щодо удосконалення ст. 269–1, запозиченні світового досвіду, дотриманні міжнародно-правових стандартів тощо. Моніторинг банківських рахунків, як і кожна негласна слідча (розшукова) дія, повинен мати чітку та детальну законодавчу регламентацію з дотриманням принципів юридичної визначеності та пропорційності.