Параметри
Палеогеографічна етапність утворення лесово-ґрунтових розрізів Волинської височини
Дата випуску :
2022
Автор(и) :
Бончковський Олександр Сергійович
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Герасименко Наталія Петрівна
Анотація :
Дисертаційну роботу присвячено реконструкції короткоперіодичної етапності розвитку давньої природи (ґрунтів і відкладів, рослинності, кріогенного морфогенезу, клімату) у неоплейстоцені на території Волинської височини за результатами комплексного дослідження 16 нововиявлених і 2 відомих раніше лесово-ґрунтових розрізів.
У роботі розроблено методологічний підхід до реконструкції короткоперіодичної етапності неоплейстоцену на Волинській височині за синтезом результатів гранулометричного, геохімічного, палеопедологічного, особливо мікроморфологічного, палеокріологічного, палеопалінологічного, палеобіомного і палеокліматичного (за палінологічними і кріологічними даними) методів.
Представлено блок-модель покрокового використання цього підходу. Для оцінки інтенсивності еолової акумуляції пилу модифіковано (адаптованодо методу Качинського) гранулометричний індекс GSI. Для розрізів знижень палеорельєфу запропоновано використання розробленого автором індексу SSI, що вказує на співвідношення процесів седиментогенезу і педогенезу. З цією ж метою використано показники геохімічного складу відкладів: вміст стійких елементів Ti, Nb, Y і співвідношення Ti/Nb і Ti/Zr.
За результатами палінологічного вивчення ґрунтових кліматолітів середнього і верхнього неоплейстоцену простежено еволюцію палеорослинності, виконано палеобіомні та кількісні палеокліматичні реконструкції. Встановлено, що у ранні оптимуми міжзледенінь на Волинській височині панували суббореальні неморальні та мішані ліси, а в пізні оптимуми відбувалася ксерофітизація ландшафтів, виражена у поширенні лісостепу або мезофітного степу.
У роботі розроблено методологічний підхід до реконструкції короткоперіодичної етапності неоплейстоцену на Волинській височині за синтезом результатів гранулометричного, геохімічного, палеопедологічного, особливо мікроморфологічного, палеокріологічного, палеопалінологічного, палеобіомного і палеокліматичного (за палінологічними і кріологічними даними) методів.
Представлено блок-модель покрокового використання цього підходу. Для оцінки інтенсивності еолової акумуляції пилу модифіковано (адаптованодо методу Качинського) гранулометричний індекс GSI. Для розрізів знижень палеорельєфу запропоновано використання розробленого автором індексу SSI, що вказує на співвідношення процесів седиментогенезу і педогенезу. З цією ж метою використано показники геохімічного складу відкладів: вміст стійких елементів Ti, Nb, Y і співвідношення Ti/Nb і Ti/Zr.
За результатами палінологічного вивчення ґрунтових кліматолітів середнього і верхнього неоплейстоцену простежено еволюцію палеорослинності, виконано палеобіомні та кількісні палеокліматичні реконструкції. Встановлено, що у ранні оптимуми міжзледенінь на Волинській височині панували суббореальні неморальні та мішані ліси, а в пізні оптимуми відбувалася ксерофітизація ландшафтів, виражена у поширенні лісостепу або мезофітного степу.
Бібліографічний опис :
Бончковський О. С. Палеогеографічна етапність утворення лесово-ґрунтових розрізів Волинської височини : дис. ...д-ра філос. наук : 106 – географія / Бончковський Олександр Сергійович. - Київ, 2022. – 303 с.
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
4.9 MB
Контрольна сума:
(MD5):63264a3752622f3c3c831e47e962a682
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-NC-ND