Пророцтва Кассандри в трагедії Есхіла "Агамемнон": лінгвопрагматичний аспект

Бєльський, П. (2026). Пророцтва Кассандри в трагедії Есхіла "Агамемнон": лінгвопрагматичний аспект. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (1), 5–12. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2026.39.1

Вступ. Образ Кассандри в трагедії Есхіла "Агамемнон" побудований на єдності протилежностей: провидиця й рабиня; необмежене знання й неможливість повідомити його. Таке поєднання несумісних якостей робить образ Кассандри предметом постійного наукового й художнього інтересу. У цій статті сцену Кассандри (рядки 1035–1330) розглянуто в лінгвопрагматичному аспекті.
Методи. У дослідженні використано методи прагмалінгвістичного аналізу: аналіз мовленнєвих актів, значень висловлювань і пауз; контекстуальний аналіз; семантичний і стилістичний аналіз тексту.
Результати. У статті розглядається лінгвопрагматичний аспект сцени Кассандри в трагедії Есхіла "Агамемноні": її промовисте мовчання на початку сцени, монолог у супроводі реплік хору, який потім переходить у повноцінний діалог. Мовленнєві особливості промови Кассандри: значна кількість емоційних звертань і повторів – як вигуків, так і повнозначних слів. Окремо зауважено унікальну для всього корпусу редуплікацію займенника ἐγώ. Аналізуються численні метафори й образи, використані в словах провидиці, зокрема анімалістичні метафори: "вовк", "двонога левиця", "млявий і розніжений лев". Далі розглядаються комунікативні функції промови: попередження про вбивство, яке ось-ось має відбутися; осуд цього злочину й злочинів, що відбувалися в домі Агамемнона раніше; самопрезентація Кассандри як провидиці, натхненної Аполлоном; спроби встановити контакт із хором; молитва і прокляття. Кожна із цих функцій реалізується лише частково, що і створює прагматичний конфлікт. Досліджується питання безумства Кассандри, наводяться аргументи на користь того, що це безумство було лише інструментом досягнення певних цілей, і аргументи на користь того, що героїня страждала від фактичного безумства. Розглядається також роздвоєння суб'єкта: Кассандра-пророчиця і Кассандра-жертва чітко розмежовуються в цій сцені та певним чином конфліктують одна з одною. Розглянуто відносини героїні з часом, сприйняття нею минулого, теперішнього й майбутнього часу як одного цілого. Також здійснюються порівняння образу Кассандри в Есхіла з її згадками в поемах Гомера "Іліада" та "Одіссея", а також із образом Кассандри в трагедії Евріпіда "Троянки", де значною мірою зміщується прагматична мета промови.
Висновки. Аналіз показує, що образ Кассандри в трагедії Есхіла "Агамемнон" побудований на контрастах і протиріччях, що підкреслено наявністю багатьох питань, які залишаються дискусійними.